Папірус Еберса: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 6:
 
Папірус Еберса був виявлений німецьким єгиптологом і письменником [[Георг Еберс|Георгом Еберсом]] в [[Фіви|Фівах]] ([[Верхній Єгипет]]) взимку 1872/1873 років і їм придбаний для Лейпцігського музею. В даний час він зберігається в бібліотеці [[Лейпцизький університет|Лейпцизького університету]]. У 1874 році він був Г. Еберсом опублікований. У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], внаслідок бомбардувань Лейпцига англо-американською авіацією, папірус сильно постраждав. З 108 розділів списку (розділи 28-29 були при складанні пропущені) загинули розділи 48, 49, 55, 80-82, 93/110, 98/106, 99, 100/104, 101, 102/103 і 105. Сильно пошкоджені і збереглися лише в фрагментах розділи 54, 56, 94 і 109. Сам папірус мав вигляд довгого сувою (більше 20 метрів завдовжки).
 
== Медичне зміст ==
Папірус Еберса являє собою свого роду «медичну [[Енциклопедія|енциклопедію]]» древніх єгиптян. У ньому міститься більш 900 прописів ліків для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, дихальної і серцево-судинної систем, порушень слуху і зору, різного роду інфекційних процесів і глистових інвазій. Єгипетські лікарі користувалися мазями, пластирами, примочками, мікстурами, клізмами й іншими лікарськими формами. Основами для приготування ліків служили молоко, мед, пиво, вода священних джерел, рослинні олії. Деякі прописи містили до 40 компонентів, багато з яких не вдається поки ідентифікувати, що ускладнює їх вивчення. До складу ліків входили рослини (цибуля, гранат, алое, виноград, фініки, снодійний мак, лотос, папірус), мінеральні речовини (сірка, сурма, залізо, свинець, алебастр, сода, глина, селітра), а також частини тіла різних тварин.
 
Крім глав про захворювання очей і шкіри, а також кишечника і боротьбі з глистами та іншими паразитами, в папірусі розглядаються питання гінекології і запобігання вагітності, хірургічного лікування наривів і пухлин, стоматології, вправляння вивихів та догляду за опіками. Окрема глава присвячена роботі серця і кровоносних судин. Хоча єгиптяни приписували діяльності серця набагато більше значення - в ​​тому числі «управління» всіма рідинами людського тіла (рухом сечі, поту, сліз, сперми), в той же час вони правильно вказували на знаходження кровоносних судин у всіх частинах тіла і на серце - як їх центр й рушійну силу крові. Крім цього, невеликий розділ присвячений нервовим захворюванням (депресіям).
 
== Астрономічне зміст ==
На зворотному боці списку знаходяться зауваження з приводу геліактичного сходу Сиріуса, записані пізніше основного тексту, не мають з ним зв'язку і зроблені в період між 1531 і 1516 роками до н. е. Тут також зроблені нотатки календарного змісту щодо років правління фараона Аменхотепа I. Вказується, що день 9-го епіфі є новорічним в давньоєгипетському місячному календарі.
 
== Примітки ==