Вертіївка (Ніжинський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 38:
}}
{{Otheruses|Вертіївка}}
'''Верті́ївка '''(до 1930 року '''Веркіївка''') — [[село]], центр сільської Ради, розташоване за 15 км від районного центру, залізнична станція на лінії
== Вертіївка у XVII – на початку XX ст. ==
Рядок 76:
Наприкінці 80-х років наймити жали за п'ятий сніп, молотили й віяли — за десятий, а під час неврожаїв ця плата зменшувалася.
Багато селян орендували землю з половини. Причому поміщики вимагали ще за кожну десятину поля поставити 2 косарі та зібрати й звезти в [[клуня|клуню]] урожай з 1/4 десятини. В основному
На початку XX ст. земельний наділ на ревізьку душу становив уже 1,2 десятини. Безземелля перетворювало селян у сільськогосподарських робітників. Вони працювали в економії [[Терещенко|Терещенка]], який мав близько 6,5 тис. десятин землі. Робочий день тут тривав від світанку до темряви, а плата за виснажливу працю дорослого робітника становила 40 коп. у день. Після скасування кріпосного права у 70 роках XIX ст. цукровий завод, що не витримав конкуренції, закрили. З 1873 року почав діяти [[винокурний завод]]. Умови праці на підприємстві були тяжкі. Робочий день тут часом не обмежувався. Робітники працювали з 6 годин ранку до 10—11 годин ночі без перерв для відпочинку й харчування. Вихідних днів протягом усього сезону (6—7 місяців) не було. Відпочити вдавалося лише один день на Різдво та два дні на Пасху. Плата ж на заводських харчах за таку каторжну працю становила 10 крб. на місяць.
Рядок 97:
Бандитські прояви наростали з кожним днем. Українська влада разом з німецькими військами зосередила в районі війська. За цих умов прийнято рішення про "загальне збройне повстання", яке невдовзі провалилося. На світанку 6 серпня загін кількістю 500 чоловік під командуванням П. К. Маруні й К. А. Січкаря з півночі й з півдня увірвався в село й оточив урядові установи. Зав'язався бій, який того ж дня закінчився перемогою повстанців. Проте не встигли вони відпочити, як стало відомо, що з боку [[Ніжин]]а наближаються українці. Повстанці зав'язали бій. Українці почали обстріл з гармат. Бандити втекли у ліс.
Веркіївські червоні 14 серпня знову вели бій з німецьким загоном. На Десні, біля села Хибалівки, партизани обстріляли пароплав і захопили в полон 10 гетьманських офіцерів, багато зброї та боєприпасів. Після цієї операції загін утік в Дроздівські ліси. Згодом влилися в [[Перша Українська Радянська дивізія|1-у Українську
Члени Таращанського полку 19 січня 1919 року знову окупували Веркіївку. 21 січня відновив діяльність так званий ревком. Було пограбовано землю. Селяни успішно провели весняно-посівну кампанію. Всупереч більшовицькому бандитизму, поновила роботу лікарня, школа, хата-читальня. Наприкінці червня у зв'язку з наближенням військ Денікіна більшовики вдалися до примусової мобілізації молоді.
Рядок 131:
1934 збудовано радіовузол, що 1941 обслуговував 350 точок. Цим радіовузлом велася постійна комуністична пропаганда, а з літа 1939 року - нав'язувалася дружба з нацистами.
1935 відкрито [[десятирічна школа|десятирічку]], до якої
1938 в колгоспі ім. Леніна налічувалося 209 голів великої рогатої худоби. Від кожної фуражної корови тут надоювали по 2363 літри молока, а доярки М. П. Свистельник і О. В. Сяглова — по 3000 літрів, що викликано постійними вимогами району плодити стахановок. 1939 вони та завідуючий
1940 в лікарні працювало 3 лікарі та 10 чоловік середнього медперсоналу.
Рядок 149:
=== Повоєнний період ===
У листопаді 1943 почала працювати Вертіївська МТС. З [[Урал]]у, [[Алтай (гори)|Алтаю]] та [[Середня Азія|Середньої Азії]] сюди надійшло 15 тракторів, 2 комбайни, 8 молотарок, 15 культиваторів, 4 тракторні сівалки, 3 токарно-гвинторізні верстати та інше обладнання й знаряддя1. У жовтні з Саратовської області в колгосп ім. Леніна прибуло 46 корів. Було створено
[[1948]] на фермах налічувалося 825 корів, 426 [[свиня|свиней]]. 1950 в [[колгосп]]і ім. Сталіна (з 1957 року «Зоря комунізму») одержано з гектара по 19 цнт пшениці. В колгоспі ім. Леніна було 412 голів великої рогатої худоби, 130 свиней, 317 овець. Того ж року відбулося об'єднання колгоспів [[Ворошилов|ім. Ворошилова]], «Ленінський шлях» та «Нове життя». Вони утворили одну артіль ім. Калініна, за якою було закріплено 5253 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3030 га орної землі. Полегшувалася праця трудівників ланів. МТС поповнилася новою технікою. Тут налічувалося 29 тракторів, 10 комбайнів. Зросла оплата праці хліборобів. На трудодень трактористам в середньому видавали по 2,5 кг зерна і 1 кг картоплі, колгоспника по 1,45 кг зерна, 1,2 кг картоплі.
| |||