Мясіщєв Володимир Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
TeoBot (обговорення | внесок)
м автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB
Рядок 1:
{{Науковець
| ім'я = Мясіщєв Володимир Михайлович
| портретзображення = Файл: Vladimir Miassishchev.jpg
| зображення_розмір = 200пкс
| зображення_підпис =
Рядок 35:
 
== Біографія ==
Після закінчення Московського вищого технічного училища (наразі МДТУ ім. Баумана) в [[1926]] році, Мясищев працював під керівництвом [[Туполєв Андрій Миколайович|А.М.Туполєва]], брав участь у розробці [[Бомбардувальник|бомбардувальниківбомбардувальник]]ів ТБ-1, [[ТБ-3]], та агіт-літака [[АНТ-20]] «Максим Горький». Як помічник [[Лисунов Борис Павлович|Б. Лисунова]], в [[1937]] році він відправився в [[США]], щоб допомогти перекласти [[Технічна документація|документацію]] і перевести в [[Метрична система|метричну систему]] [[Кресленик деталі|креслення]] літака [[Douglas DC-3]], що вироблявся у [[СРСР]] за ліцензією як [[Лі-2]].<ref>http://www.airpages.ru/ru/li2.shtml</ref>
 
У [[1938]] році Мясіщєва, як і багато інших видатних радянських авіаконструкторів того часу, було [[Репресії 1937 року|репресовано]] за абсурдними звинуваченнями.<ref>http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=11600</ref> Під час ув’язнення він попадає до так званого «ЦКБ-29 НКВС», більш відомого як «шарашка». Там, під керівництвом [[Петляков Володимир Михайлович|В. Петлякова]], бере участь у проектуванні бомбардувальника [[Пе-2]]. Після формального звільнення у 1940 році, Мясіщєв очолював конструкторське бюро (у тому ж приміщенні «шарашки» по вул. Радіо), яке розробляло дальній висотний бомбардувальник ДВБ-102.
 
У 1946-1951 роках Мясіщєв головував кафедрою, а пізніше був деканом факультету літакобудування у [[Московський авіаційний інститут|Московському авіаційному інституті]].<ref>http://www.airwar.ru/history/constr/russia/constr/myasishev.html</ref>
 
Навесні 1951 року за прямою вказівкою [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] почалося створення стратегічного бомбардувальника з [[Турбореактивний двигун|турбореактивними двигунами]], який би міг доставити [[Ядерна зброя|ядерний заряд]] до території «умовного супротивника» та повернутись назад. Згідно завдання, такий бомбардувальник мусив мати крейсерську швидкість 800 км/год і дальність польоту 13000 км. Для створення цього бомбардувальника було відроджене конструкторське бюро Мясіщєва на базі московського заводу №23, що раніше будував бомбардувальники Петлякова. Перший літак під назвою М-4 <ref>http://www.airwar.ru/enc/bomber/m4.html</ref> був спроектований і побудований менше ніж за два роки після відродження ОКБ. Подальшим розвитком М-4 став літак 3М.
Рядок 60:
File:ZMS-2 Engels.JPG|3М — Модернізована версія М-4. Деякі екземпляри несли бойову варту навіть після розпаду СРСР
Файл: M-50.jpg|М-50 — один з найбільш амбітних проектів Мясіщєва, що залишився без подальшого розвитку
File:VM-T Atlant - MAKS2013firstpix09.jpg|ВМ-Т «Атлант» — цивільна версія бомбардувальника 3М, використовувалась для транспортування частин ракетної техніки до [[Космодром|космодромукосмодром]]у [[Байконур|«Байконур»]]
File:M-17 Experimental.JPG|М-17 «Стратосфера» — висотний літак для перехоплення дрейфуючих аеростатів
File:Myasishchev M-55 Geophysica.jpg|М-55 «Геофізика» — подальший розвиток проекту М-17
Рядок 72:
* {{cite book|last= Бахвалов|first= Ю. О.|title=«Под крылом Мясищева: 60-летию КБ «Салют» посвящается»|year=2011|publisher= Видавництво «Рестарт+»}}
* {{cite book|last= Gunston|first= Bill|title=«The Encyclopedia of Russian Aircraft 1875–1995»|year=1995|publisher=Motorbooks International|ISBN=0-7603-0027-5}}
 
[[Категорія:Радянські конструктори]]
[[Категорія:Авіаконструктори]]