Відкрити головне меню

Зміни

47 байтів вилучено, 4 роки тому
м
автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB
}}
 
{{НобелівськаПремія}}'''Андре́ Міше́ль Львов''' ({{lang-fr|André Michel Lwoff}}, [[8 травня]] [[1902]], [[Ене-ле-Шато]] — [[30 вересня]] [[1994]], [[Париж]]) — [[Франція|французький]] [[мікробіолог]], лауреат [[Нобелівська премія з фізіології і медицини|Нобелівської премії з фізіології і медицини]] за [[1965]] рік (разом з [[Франсуа Жакоб|Франсуа Жакобом]]ом та [[Жак Моно|Жаком Моно]]) "за відкриття в галузі генетичного контролю синтезу [[фермент]]ів і [[вірус]]ів ".
 
== Біографія ==
Андре Львов народився [[8 травня]] [[1902]] року в селі [[Ене-ле-Шато]] (департамент [[Альє]], [[Франція]]) в [[єврей]]ській родині російського походження.
 
Батько майбутнього вченого&nbsp;— Соломон Кеселевич Львов&nbsp;— був народовольцем, а згодом психіатром, головним лікарем психіатричної лікарні під [[Париж]]ем; за участь у студентському революційному русі в [[Київ|Києві]] був разом з братами Наумом (1856—1889) та Ароном засланий в Олонецьку губернію, і після втечі в [[1887]] року емігрував до Франції. У 1910—1911 роках він разом з Полем Серьйо (Paul Sérieux) очолював державну експедицію з вивчення психічних захворювань і психіатричної допомоги в [[Північна Африка|Північній Африці]] ([[Алжир]] та [[Марокко]]). Після експедиції опублікував низку важливих публікацій з психіатричної епідеміології, що мають значення для історії медицини донині <ref> [http://aslimnet.free.fr/traductions/articles/j_bennani.htm S. Lwoff et P. Sérieux, «Sur quelques moyens de contrainte appliqués aux aliénés du Maroc», ''Revue de psychiatrie'', 1911, № 15, pp. 185-189 et «Les aliénés au Maroc», ''Annales médico-psychologiques'', 1911, t. 1, p. 471] </ref>. За дорученням Міністерства внутрішніх справ займався також вивченням організації медичної допомоги психічнохворим у сільській місцевості в долині [[Сена|Сени]], що знайшло відображення в колективних монографіях " Rapport sur le service des aliénés du département de la Seine pour l'année 1911 " і " Rapport Sur Le Service Des Aliénés Du Département De La Seine Pendant L'année 1914 et 1915 ". Саме батько зацікавив юного Львова медициною, коли ще підлітком приводив його з собою на ранкові обходи хворих <ref> [http://faqs.org/health/bios/43/Andr-Lwoff.html Біографія А. Львова] </ref>.
 
Мати, Марія Яківна Львова (в дівоцтві ''Симонович'' або ''Сімінович'', 1864—1955)&nbsp;— [[скульптор]], двоюрідна сестра (по матері) художника [[Сєров Валентин Олександрович|Валентина Сєрова]], зображена ним на відомій картині [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=5042 « Дівчина, освітлена сонцем »] (переданої нею в дар [[Третьяковська галерея|Третьяковської галереї]] в [[1940]] році) <ref> [http://www.vestnik.com/issues/2001/0508/win/orlov.htm Дівчина, освітлена сонцем] </ref> і на пізнішому [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7024 портреті] <ref> [http://nt.ru/nl/mf/lwoff.htm Лауреати Нобелівської премії:Енциклопедія]:Пер. з англ. Москва:Прогрес, 1992. </ref> <ref> [http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NATURE/08_01/GOLUB.HTM Біографічні дані А.М. Львова] </ref>. Вчилася скульптурі й живопису в [[Париж]]і, де познайомилася з майбутнім чоловіком. Залишила мемуари (1949) про свою сестру [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=5041 Надію Яківну Симонович] (в заміжжі ''Дервіз '', 1866—1907) та її чоловіка художника [[Дервіз Володимир Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Дервіза]] (1853—1937)&nbsp;— батьків відомої художниці [[Фаворська Марія Володимирівна|М.&nbsp;В.&nbsp;Фаворської]] (1887—1959).
 
Дід ученого&nbsp;— [[Симонович Яків Миронович|Яків Миронович Симонович]] (1840—1883)&nbsp;— дитячий лікар, випускник Медико-хірургічної академії (нині Військово-медична академія), автор наукових книг з педіатрії і педагогіки ("Наочне навчання для дітей, тільки що надійшли в народну школу ", [[Тифліс]], 1870 ; "Теорія [[Природний добір|природного добору]] та її застосування до людини ", [[Тифліс]], 1872; " Основи гігієни ", СПб, 2-е вид., 1883; "Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне вихованні малолітніх дітей ", разом з дружиною А.&nbsp;С.&nbsp;Симонович, СПб, 1874, 1884 і 1907). З [[1876]] року служив в Єлизаветинській дитячої лікарні в [[Петербург|Петербурзі]]; разом з дружиною видавав журнал " Дитячий сад " (1866—1968) і завідував першими дитячими садками на теренах Російської імперії в Петербурзі і Тифлісі.
 
Бабуся вченого&nbsp;— [[Симонович Аделаїда Семенівна|Аделаїда Семенівна Симонович]] (уроджена '' Бергман '', 1844—1933)&nbsp;— педагог, стояла біля витоків дошкільної освіти в Росії, [[27 вересня]] [[1863]] року разом з чоловіком відкрила в [[Петербург|Петербурзі]] перший в Росії дитячий садок і почала видавати журнал «Дитячий сад», присвячений питанням дошкільної освіти <ref> [http:/ / info.hde.kurganobl.ru/b4/4_4/doshobr/dob.1september.ru/2004/10/2.htm Фотографії і матеріали про сім'ю Симонович] </ref >. У 1870—1876 роках завідувала дитячим садком у Тифлісі, в [[1886]] у заснувала при Калачаевской сільській школі в [[Тверська губернія|Тверської губернії]] перші дитячі ясла, в [[1874]] у опублікувала двотомне зібрання своїх з чоловіком статей з педагогіки і психології дошкільного віку " Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне виховання малолітніх дітей ", що витримало два перевидання (у 1884 і 1907 роках, останнє під назвою " Дитячий сад "з ілюстраціями власних дітей). Відомі портрети дітей А.&nbsp;С.&nbsp;Симонович у виконанні В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова (див., наприклад, [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7006 М. Я. Симонович], [http://www.picture.art-catalog.ru / picture.php ? id_picture = 7005 А. Я. Симонович-Дервіз, 1872-1945)] і [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7014 також вона]).
 
Тітка Андре Львова (див. скульптурний портрет [http://www.artlib.ru/index.php?id=11&idp=15&fp=2&uid=803&iid=7895&idg=0&user_serie=0 тут])&nbsp;— [[Симонович-Єфімова Ніна Яківна|Ніна Яківна Симонович-Єфімова]] (1877—1948)&nbsp;— художниця, одна з засновниць і теоретик дитячого лялькового театру в Росії (театр Петрушки), автор книг спогадів про свого двоюрідного брата художника [[Сєров Валентин Олександрович|В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова]] та інших ([http://web.archive.org/web/20071009110912/http://www.artantik.ru/images/pr/9598-0-DSCF9123.JPG « Записки Петрушечника »], Держвидав:Москва-Ленінград, 1925, « Ляльки на тростині», Москва, 1940; " Спогади про Валентина Олександровича Сєрова ", Художник РРФСР: Москва, 1964; " Записки петрушечника та статті про театр ляльок ", Мистецтво: Москва, 1980; " Записки художника ", Радянський художник: Москва, 1982). Дружина скульптора [[Єфімов Іван Семенович|І.&nbsp;С.&nbsp;Єфімова]] (1878—1959), разом з яким в [[1918]] році заснувала перший радянський театр ляльок Єфімових (тепер дитячий театр ляльок ім. [[Сац Наталя Іллівна|М.&nbsp;І.&nbsp;Сац]]) <ref> [http://nasledie-rus.ru/podshivka/7305.php Листування Н.Я. Симонович-Ефімової з блокадного Ленінграда] </ref >. Див. галерею художниці [http://nasledie-rus.ru/projects/pr06.php тут].
 
Інші родичі: сестра бабусі [[Сєрова Валентина Семенівна|Валентина Семенівна Сєрова]] (уроджена '' Бергман '', 1846—1924)&nbsp;— перша в Росії жінка&nbsp;— професійний композитор <ref> [http:/ / www.lechaim.ru/ARHIV/91/medovar.htm Валентина Сєрова:служіння музичній культурі] </ref>, автор опер « Уріель Акоста» (1885), «Ілля Муромець» (1899), «Марія д'Орваль», «Глитай», фортепіанного циклу, спогадів (Санкт-Петербург, 1914) про сина художника [[Сєров Валентин Олександрович|В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова]] та чоловіка композитора [[Сєров Олександр Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Сєрова]], чиї опери « Ворожа сила» і «Коваль Вакула» вона закінчила після смерті чоловіка. Двоюрідний племінник Андре Львова&nbsp;— Луї (с) Сімінович ([[:en:Louis Siminovitch|див. англ.]], р. 1920)&nbsp;— [[Канада|канадський]] молекулярний біолог, який в серії спільних робіт з Андре Львовим і Нільсом Кьєлгаардом з дослідження впливу ультрафіолетового випромінювання на лізогенії бактерії вперше продемонстрував його індуктивний вплив на виділення бактеріофага і його роль в загибелі клітини <ref> [http://www.science.ca/scientists/scientistprofile.php?pID = 399 Наукова біографія молекулярного біолога Лу Сіміновича] </ref>.
 
== Життєпис і наукова кар'єра ==
42 924

редагування