Андре Вейль: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kirsim (обговорення | внесок) →Книги російською мовою:: в цій статті шаблон виглядає несиметрично, не треба його тут використовувати |
TeoBot (обговорення | внесок) м автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB |
||
Рядок 24:
| особиста_сторінка =
}}
'''Андре Вейль''' ({{lang-fr | André Weil }} {{МФА2|ɑ̃dʁe vɛj}}; [[6 травня]] [[1906]], [[Париж]] — [[6 серпня]] [[1998]], [[Прінстон]]) — французький математик, один з найвидатніших учених [[XX]] століття.
Народився в [[єврей]]ській сім'ї з [[Ельзас]]у. Закінчив [[Вища нормальна школа|Вищу нормальну школу]]. Був учнем [[Жак Адамар|Жака Адамара]] та [[Еміль Пікар|Еміля Пікара]]. Там він з [[Анрі Картан]]ом, [[Клод Шевалле|Клодом Шевалле]], [[Жан Дідоне|Жаном Дідоне]] та деякими іншими організував групу, яка пізніше стала знаменитою під ім'ям [[Ніколя Бурбаки]]. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] емігрує до [[США]], де працює в [[Чиказький університет|Чиказькому університеті]] та [[Інститут перспективних досліджень|Інституті перспективних досліджень]] в [[Прінстон]]і.
Вейль відомий фундаментальними роботами в області [[Алгебраїчна геометрія|алгебраїчної геометрії]], яку він зумів обґрунтувати з потрібним рівнем строгості, [[Функціональний аналіз|функціонального аналізу]] (особливо в області [[теорія міри|теорії міри]] та інтегрування в [[топологічна група|топологічних групах]]), але головним чином [[теорія чисел|теорії чисел]], до якої застосував апарат [[гомологічна алгебра|гомологічної алгебри]] (т.зв. «когомологій Галуа») і функціонального аналізу. У подальшому розвитку математики велику роль відіграли так звані гіпотези Вейля, які вказували на зв'язок дискретного світу [[алгебраїчний многовид|алгебраїчних многовидів]] з безперервним світом [[Топологія|топології]] (ці гіпотези були доведені головним чином [[Олександр Гротендік|А. Гротендіком]] та [[П'єр Делін|П. Делін]]). Значною мірою на його погляди вплинула [[філософія]] [[структуралізм]]у, яка заполонила його завдяки особистому знайомству з [[Клод Леві-Строс|К. Леві-Строс]], до однієї з книг якого «Елементарні структури спорідненості» Вейль написав математичний додаток <ref>Weil A. Sur l'étude de certains types de bois de marriage (Système Murngin). — С. Lévi-Strauss. Les structures élémentaires de la parenté. P., 1949 (2 éd. P., 1968).</ref>. На думку Вейля та інших «Бурбаки» математика зводиться до вивчення [[математичні структури|математичних структур]].
Лауреат [[премія Вольфа|премії Вольфа]] за [[1979]].
Найвідомішими його учнями були [[П'єр Картьє|П. Картьє]] та [[Пітер Свіннертон-Дайер|П. Свіннертон-Дайер]].
Його сестра [[Симона Вейль]] була відомим філософом. Родичем іншого знаменитого математика, [[Герман Вейль|Германа Вейля]], А. Вейль не є, хоча і написав про його творчість разом з К. Шевалле статтю <ref>К. Шевалле, А. Вейль Герман Вейл // Вейль Г . Вибрані праці. Математика, теоретична фізика-М:, Наука, 1984</ref>.
| |||