Вишеславцев Борис Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, replaced: {{Картка:Науковець → {{Науковець за допомогою AWB (8853)
TeoBot (обговорення | внесок)
м →‎Біографія: автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB
Рядок 26:
 
== Біографія ==
Після закінчення в [[1899]] році юридичного факультету [[Московський університет|Московського університету]] вів адвокатську практику. В [[1902]] році залишив адвокатуру та розпочав підготовку до професорського звання в галузі філософії під керівництвом [[Новгородцев Павло Іванович | П. І. Новгородцева]]. В [[1914]] році Вишеславцев захистив магістерську [[дисертація|дисертацію]] на тему «Етика [[Фіхте]]. Основи права і моральності в системі [[Трансцендентна філософія | трансцендентної філософії]]», яка була видана у вигляді книги. З [[1917]] року — професор філософії права Московського університету.
 
В [[1922]] році Вишеславцев емігрував <ref> Російський Берлін 1921&nbsp;— 1923. За матеріалами архіву Б.&nbsp;Н.&nbsp;Миколаївського в Гуверівському інституті. Под ред. Л. Флейшман, Р. Хьюз, О. Раєвська-Хьюз.&nbsp;— Paris: YMCA-Press; М.: Русский путь, 2003. С. 238—239. </ref> з Росії до Німеччини, в [[Берлін]], де до 1924 року викладав в заснованій [[Бердяєв Микола Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Бердяєвим]] «Релігійно-філософській академії», потім разом з Академією переїхав до [[Париж]]у. Брав участь в організації видавництва YMCA-Press (Париж). З [[1925]] року&nbsp;— один з редакторів релігійно-філософського [[часопис]]у «Шлях».
 
Розробляв проблематику «[[філософія серця|філософії серця]]», [[антропологія|антропології]], [[теорія культури|теорії культури]]. Його книга «Серце у християнській та індійській містиці» (1929)&nbsp;— перша систематизуюча робота з православним розуміння проблеми.
Рядок 34:
Знайомство з [[Карл Густав Юнг|Карлом Юнгом]] підштовхнуло Вишеславцева до захоплення [[психоаналіз]]ом, що відбилось у його головній філософській праці «Етика перетвореного Ероса. Проблема Закону і Благодаті» ([[1931]]).
 
У 1950-і роки співпрацював з [[Народно-трудовий союз російських солідаристів | Народно-трудовим союзом]] ({{lang-ru|[[:ru:Народно-трудовой союз российских солидаристов|Народно-трудовой союз российских солидаристов]]}}).
 
Помер Вишеславцев в [[Женева|Женеві]] 5 жовтня 1954 року.