Християн Гюйгенс: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dexbot (обговорення | внесок)
м Removing Link FA template (handled by wikidata)
TeoBot (обговорення | внесок)
м автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB
Рядок 52:
=== Математика і механіка ===
 
[[Файл:Christiaan_HuygensChristiaan Huygens.gif|міні|Християн Гюйгенс <br />Гравюра з картини [[Каспар Нетшер|Каспара Нетшера]] роботи Р. Еделінка, [[1684]]—[[1687]]&nbsp;рр.]]
 
Наукову діяльність Християн Гюйгенс почав у [[1651]]&nbsp;р. твором про [[квадратура (геометрія)|квадратуру]] [[Гіпербола|гіперболи]], [[еліпс]]а і [[круг]]а. У [[1654]]&nbsp;р. він "відкрив теорію [[еволюта|еволют]] і [[евольвента|евольвент]].
 
[[1657]] року Гюйгенс опублікував опис устрою винайденого ним годинника із [[маятник]]ом. Тоді вчені не мали такого необхідного для експериментів приладу, як точний годинник. [[Галілео Галілей|Галілей]], наприклад, для вивчення законів падіння вимірював час за ударами власного [[пульс]]у. Годинники із колесами, які приводилися в рух гирями, були у вжитку здавна, але мали незадовільну точність. А от маятник із часів Галілея вживали окремо для точного виміру невеликих проміжків часу, коли доводилося підраховувати кількість гойдань. Годинник Гюйгенса мав хорошу точність, і вчений далі неодноразово, протягом 40 років, звертався до свого винаходу, удосконалюючи його й вивчаючи його властивості. Гюйгенс мав намір застосувати маятниковий годинник для вирішення завдання визначення [[довгота|довготи]] на морі, але істотного прогресу не здобув. Надійний і точний морський [[хронометр]] з'явився [[1735 ]] року (у Великобританії).
 
[[1673]] року Гюйгенс опублікував класичну працю з механіки «Маятниковий годинник» («''Horologium oscillatorium, sive de motu pendulorum an horologia aptato demonstrationes geometrica''»). Скромна назва не повинна вводити в оману. Окрім теорії годинника, твір містив безліч першокласних відкриттів у галузі [[математичний аналіз|аналіз]]у та [[Теоретична механіка|теоретичної механіки]]. Гюйгенс також наводить там [[Квадратура (геометрія)|квадратуру]] низки поверхонь обертання. Цей та інші його твори мали величезний вплив на молодого [[Ісаак Ньютон|Ісаака Ньютона]].
 
У першій частині праці Гюйгенс описує вдосконалений, [[циклоїда|циклоїдальний]]льний маятник, який мав постійний [[період коливань]] незалежно від [[Амплітуда|амплітуди]]. Поясненню цієї властивості він присвячує другу частину книги: виведення загальних законів руху тіл у полі тяжіння&nbsp;— вільних, на [[похила площина|похилій площині]], та таких, що котяться [[циклоїда|циклоїдою]]. Слід зазначити, що це вдосконалення не знайшло практичного застосування, оскільки при малих коливаннях підвищення точності від циклоїдального приросту ваги незначне. Проте методика дослідження увійшла до золотого фонду науки.
 
Гюйгенс виводить закони рівноприскореного руху тіл у вільному падінні, виходячи з припущення, що дія сталої сили на тіло, не залежить від величини й напряму початковій швидкості. Виводячи залежність між висотою падіння і квадратом часу, Гюйгенс робить зауваження, що висоти падінь відносяться як квадрати набутих швидкостей. Далі, розглядаючи вільний рух тіла, підкинутого вгору, він знаходить, що тіло підіймається на найбільшу висоту, втративши всю надану йому швидкість, і отримує її знову при поверненні назад.
Рядок 91:
 
=== Оптика і теорія хвиль ===
 
 
 
Гюйгенс брав участь у сучасних йому диспутах про природу світла. У [[1678]]&nbsp;р. він випустив «Трактат про світло»&nbsp;— нарис хвильової теорії світла. Інший твір він видав у [[1690]]&nbsp;р.; там він виклав якісну теорію [[відбиття (фізика)|відбиття]], [[заломлення]] і [[Подвійне променезаломлення|подвійного променезаломлення]] в [[ісландський шпат|ісландському шпаті]] у тому самому вигляді, як викладається нині у підручниках фізики. Він також сформулював так званий [[принцип Гюйгенса]], що дозволяє досліджувати рух [[хвильовий фронт|хвильового фронту]]. Розвинутий далі [[Огюстен Френель|Френелем]] цей принцип зіграв значну роль у хвильовій теорії світла, і теорії [[Дифракція|дифракції]].
Рядок 122 ⟶ 120:
* [http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Huygens.html J. J. O'Connor and E. F. Robertson. Christiaan Huygens] {{ref-en}}
* {{gutenberg author| id=Christiaan+Huygens | name=Christiaan Huygens}}
 
{{Bio-stub}}
{{physics-stub}}
 
{{DEFAULTSORT:Гюйгенс, Християн}}
 
[[Категорія:Нідерландські фізики]]
[[Категорія:Нідерландські астрономи]]
Рядок 135 ⟶ 129:
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
 
 
{{Bio-stub}}
{{physics-stub}}