Період Нара: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення, оформлення |
|||
Рядок 4:
|}}
{{Otheruses|Нара (значення)}}
'''Період Нáра''' ({{lang-ja|奈良時代}} — ''нара дзідай'') — епоха в історії [[Японія|Японії]] ([[710]]
Особливостями епохи є пришвидшена китаїзація японського суспільства, створення перших історичних хронік та розквіт культури, зокрема [[буддизм]]у та поезії.
== Соціально-політичний розвиток ==
=== Нова столиця ===
[[Файл:Heijyoukyou Suzakumon.jpg|thumb|left|270px|Головні ворота столиці Хейдзьо-кьо — «Ворота Червоного фенікса»(''реконструкція, Нара'')]]
До прийняття основного законодавчого Кодексу років [[Тайхо]] ([[701]]), існував звичай переносити столицю на нове місце, у зв'язку зі смертю імператора. Реформування японського суспільства на початку [[8 століття]] сприяло утворенню централізованої влади із ефективним адміністративним апаратом, які потребували для своєї діяльності створення великого і осілого центру. Цим центром стала у [[710]] році нова столиця Хейдзьо-кьо (平城京. сучасне місто [[Нара]]) у [[регіон Кінкі|регіоні Кінкі]]. Хоча столиця ще переносилася у [[740]]
Хейдзьо-кьо, або [[Нара]], було першим японським містом, спроектованим за тогочасними [[Китай (цивілізація)|китайськими]] цивілізаційними стандартами. Її прототипом стала столиця китайської імперії [[Тан]], місто Чан'ань (長安). Нара утворювала великий чотирикутник, поділений на праву і ліву «столиці». Місто також було розділене на десятки малих районів. У північній частині столиці були сконцентровані урядові будівлі. Там само розташовувався імператорський палац. Від нього простиралася центральна магістраль міста — «вулиця Червоного фенікса», яка доходила до головних воріт міста на півдні. Населення [[Нара|Нари]] становило близько 200 тисяч, серед яких 10 тисяч були зайняті на чиновницькій службі.
Рядок 20 ⟶ 21:
На середину 8 століття з'являється важлива економічна інституція — маєтки [[сьоен]] (荘園), які із занепадом державного господарства поступово стають приватними володіннями аристократів і храмів. Їх поява пов'язується із намаганнями центральної влади раціонально використовувати землі країни. Налагодження економічної системи спричинило самодостатність регіональних адміністрацій.
Для збільшення прибутку держава заохочувала розробку цілинних земель, які указом [[743]] року обіцяла віддати через три покоління у приватну власність тим, хто їх обробляє. Однак
=== Політична боротьба ===
Особливістю періоду Нара стало загострення боротьби між імператором, аристократичними родами та буддистською церквою за владу. Хоча формальним головою країни залишався імператор, його реальний політичний вплив зменшувався разом із зростанням приватного сектору, який контролювали аристократи і буддистські монастирі. На середину 8 століття останні спробували організувати переворот і скинути правлячу династію, однак втручання [[рід Фудзівара|родини Фудзівара]] врятувало імператорський дім. Завдяки цьому Фудзівара змогли відтоді поставляти японському монарху дружин, і, тим самим, контролювати престол та владу у країні.
Спроби імператора Канму відновити провідну роль японських монархів у політиці зазнали невдачі. Бажаючи вирватися з під опіки буддистських монастирів, які щільно облягали столицю [[Нара]], імператор наказав у [[784]] році збудувати нову столицю у місті Наґаока-кьо (長岡京). Однак у зв'язку із затягуванням будівництва, інтригами аристократії та природними катаклізмами, план переносу столиці до Наґаока провалився. У [[794]] році Канму вдалося перенести столицю до міста Хей'ан (суч. місто [[Кіото (місто)|Кіото]]), проте її зведення сильно вдарило по імператорській скарбниці. Залишившись без фінансової опори імператор
== Культура ==
Рядок 31 ⟶ 32:
У період Нара були складені перші офіційні історичні хроніки «''[[Кодзікі]]''» (古事記, [[712]]) та «''[[Ніхон Сьокі]]''» (日本書紀, [[720]]). Було також укладено поетичні антології «''[[Манйосю]]''» (万葉集, [[759]]) та «''[[Кайфусо]]''» (懐風藻, [[751]]). У цей період також сформувалися прототипи японських фонетичних абеток [[хіраґана]] і [[катакана]].
Особливістю цієї епохи стала натуралізація [[буддизм]]у. Цьому сприяла політика імператора Сьомму ([[701]]
Навернення імператорів у [[буддизм]] означало визнання вищості буддистської церкви над правлячою династією. Монахи зайняли чимало високих адміністративних посад. Буддисти навіть спробували захопити владу у країні, намагаючись зробити монаха Докьо ([[700]]
Період Нара був епохою розквіту мистецтв. Більшість творів до сьогодні зберігається у імператорському сховищі Сьосоін на території храму Тодайдзі. У колекції наявні предмети з [[Персія|Персії]] та [[Індія|Індії]], що свідчить про участь стародавніх японців у міжнародній торгівлі по «шовковому шляху».
Рядок 40 ⟶ 41:
Японські імператори активно імпортували китайський державотворчий досвід через своїх послів та стажерів до імперії [[Тан]]. Япоські студенти, серед яких переважали буддистські монахи, вчилися у містах Чан'ань і Лоян. Один зі стажерів Абе но Накамаро (阿倍 仲麻呂) зміг скласти складні іспити з китайської класики і зайняти державний пост у [[Тан|Китаї]]. Він служив головою завойованого регіону Аннам (суч. північ [[В'єтнам]]у) з [[761]] по [[767]] роки. Однак більшість стажерів поверталася додому, займаючи високі посади при японському дворі.
Незважаючи на нормалізацію стосунків з китайським [[Тан]] після конфлікту у середині [[7 століття]], відносини [[японці]]в з корейською державою [[Сілла]] залишалися напруженими. Сприяло цьому постання на території сучасної [[Манчжурія|Манчжурії]] держави [[Бохай]] ([[698]]
У цілому, зовнішня політика японців періоду Нара активною не була.
|