Відкрити головне меню

Зміни

Як Довге знову селом стало
 
=== Період незалежної України (з 1991) ===
З часу проголошення незалежності держави в історії Довгого почався новий етап розвитку. [[29 листопада]] [[1994]] року [[Закарпатська обласна рада]] ухвалила селище міського типу Довге віднести до категорії сіл та перейменувала Довжанську селищну ради на Довжанську сільську раду<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A035?rdat=11.11.2011&letter=9129 Офіційний портал Верховної Ради України. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Закарпатська область]</ref>.
З часу проголошення незалежності держави, в історії села почався новий етап розвитку. Період занепаду, коли не працював лісокомбінат, машинобудівний завод «Тиса», після розпаду колгоспу імені Горького був дуже важким для селян. Більшість людей не працювало, доводилося виїжджати на заробітки. Але поступово ситуація налагоджувалась. Нині у селі Довге є 4 бюджетоутворюючі підприємства&nbsp;— ТОВ «ЕНО-Довге Лтд» (колишній лісокомбінат, власником якого є австрієць Герберт Фінк), ВАТ «Довжанський машинобудівний завод», ДП «Довжанське лісомисливське господарство», Іршавський лісгосп ДКТП «Хрещатик». На цих підприємствах працює понад 500 осіб. Є понад два десятки малих підприємств. На території села працює пошта, відкрито філії кількох банків, працює страхова компанія «Оранта», діє близько 50 торгових точок.
 
З часу проголошення незалежності держави, в історії села почався новий етап розвитку. Період занепаду, коли не працював лісокомбінат, машинобудівний завод «Тиса», після розпаду колгоспу імені Горького був дуже важким для селян. Більшість людей не працювало, доводилося виїжджати на заробітки. Але поступово ситуація налагоджувалась. Нині у селі Довге є 4 бюджетоутворюючі підприємства&nbsp;— ТОВ «ЕНО-Довге Лтд» (колишній лісокомбінат, власником якого є австрієць Герберт Фінк), ВАТ «Довжанський машинобудівний завод», ДП «Довжанське лісомисливське господарство», Іршавський лісгосп ДКТП «Хрещатик». На цих підприємствах працює понад 500 осіб. Є понад два десятки малих підприємств. На території села працює пошта, відкрито філії кількох банків, працює страхова компанія «Оранта», діє близько 50 торгових точок.
 
[[1996]] року розпочалася газифікація села. До [[1998]] року село повністю газифіковано. За роки незалежності у селі збудовано два нові храми, реконструйовано Будинок культури та пансіонат «Факел» (тепер санаторій «Боржава»).
1514

редагувань