Далмація: відмінності між версіями

8 байтів вилучено ,  7 років тому
м
нема опису редагування
м (Removing Link FA template (handled by wikidata))
мНемає опису редагування
 
[[Файл:REmpire-Dalmatia.png|230px|thumb|Провінція Далмація, Римська імперія]]
Назва Далмація походить від імені [[Іллірійці|іллірійського]] племені [[далмати|далматів]] які жили в східній частині Адріатичного узбережжя в 1 тисячолітті до Р.&nbsp;Х.&nbsp;Вона була частиною [[Іллірія|Іллірійського]] королівства між 4 сторіччям до Р. Х. і [[Іллірійські війни|Іллірійськими війнами]] (220, 168 до Р. Х.), коли [[Римська республіка]] заснувалавстановила свій протекторат на південь від річки Неретви. Назва «Далмація» вживалась вірогідно з другої половини 2 століття і безперечно з першої половини 1 століття до Р. Х., межами були річки Крка и Неретва<ref>S.Čače, ''Ime Dalmacije u 2. i 1. st. prije Krista'', Radovi Filozofskog fakulteta u Zadru, godište 40 za 2001. Zadar, 2003, pages 29,45.</ref>. Вони поступово були включені в римські володіння до заснування римської провінції [[Іллірік (римська провінція)|Іллірик]] у 32-27 роках до Р. Х.
 
В 9 році після Р. Х. далмати разом з паннонійцями розпочали низку заколотів<ref>Charles George Herbermann, ''The Catholic Encyclopedia: An International Work of Reference'' (1913) </ref>, але вони були вже остаточно придушенні в 10 році від Р. Х., Іллірія була розділена на дві провінції, [[Паннонія|Паннонію]] і Далмацію, які займали велику частину Дінарських Альп, а також східне узбережжя Адріатики.<ref>M.Zaninović, ''Ilirsko pleme Delmati'', pages 58, 83-84.</ref> Далмація була місцем народження римського імператора [[Діоклетіан]]а, який побудував [[Діоклетіанів палац]] на місці сучасного Спліта<ref>[http://www.megalithic.co.uk/article.php?sid=17691 C. Michael Hogan, «Diocletian's Palace», The Megalithic Portal, ed. Andy Burnham, Oct 6, 2007]</ref>. Під час великої реорганізації Римської імперії в 297 від Р. Х. кордони Далмації були змінені, південна частина району [[Нарона]] була відрізана і стала римською провінцією ''Praevalis'' ([[Превалітанія]]), район Нарона залишився від Будви до річки Цетина,<ref>D. Mandić, Crvena Hrvatska, pages 68-83</ref>, хоч [[Лібурнія]] і була частиною Далмації, але вона мала статус окремої адміністративно-територіальної одиниці в античні часи і на початку середньовіччя<ref>J.Medini, ''Provincia Liburnia'', Diadora, vol. 9, Zadar, 1980, page 433</ref>.
[[Файл:Roman_provinces_of_Illyricum,_Macedonia,_Dacia,_Moesia,_Pannonia_and_Thracia.jpg|thumb|300px|Римська Далмація і довколишні землі]]
 
Історик [[Моммзен Хрістіан Матіас Теодор|Теодор Моммзен]] писав (в своїй ''Провінції Римської імперії''), що вся Далмація була повністю латинізована в четвертому сторіччі. Тем не менш, аналіз археологічних матеріалів того періоду вказує, що процес латинізації був вельми виборчимвибірковим. Хоч міські центри, прибережні й внутрішні, були майже повністю латинізованими, ситуація в сільській місцевості була абсолютно іншою. Попри те, що іллірійці зазнали сильної асиміляції, вони продовжували говорити нарідною своїймовою, рідній мові,вірили поклонялисьу власнимсвоїх богамбогів і мали власні традиції, підпорядковувались власній соціально-політичній племінній організації, яка була адаптована до римської адміністрації і політичної структури лише в деяких потребах<ref>A. Stipčević,'' Iliri'', Školska knjiga Zagreb, 1974, page 70</ref>.
 
Після падіння [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] в [[476]], з початком [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] в регіоні урядували [[готи]] до [[535]], коли [[Юстиніан I]] приєднав Далмацію до [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], але Лібурнія лишилась в готському володінні як ''Liburnia Tarsatica''. .<ref>I.Mužić, ''Hrvatska povijest devetoga stoljeća'', Naklada Bošković, Split 2006</ref>
=== Середньовіччя ===
У [[568]] від Р. Х., після [[Авари|аварської]] навали Далмація була зруйнована і спустошена, романськомовнероманомовне населення збереглося лише в укріплених прибережних містах і в гірських районах, на кшталт [[морлахи|морлахів]]. Місцеві мешканці зберегли романську [[Далматинська мова|далматинську мову]]. Після аварів прийшли племена слов'ян, які поселилися в Далмації.
 
 
==== Прибуття слов'ян ====
 
Слов'яни розпочали об'єднання своїх племен в потужніші держави. Хорвати контролювали північну і центральну частину Далмації з 10 століття, коли вони заснували незалежне королівство, існувало до 12 століття. Південна частина Далмації була поділена між дрібними князівствами [[Паганія]], [[Захумл'є]], [[Травунія]], [[Дукля (князівство)|Дукля]]/[[Зета (князівство)|Зета]]. Сербська держава [[Рашка (держава)|Рашка]] була розширена за рахунок Травунії і Паганії в 10 сторіччі. Захумл'єЗахумлє стало [[васал]]ом новітнього [[Середньовічна хорватська держава|Хорватського королівства]] на початку 10 століття, Паганія приєдналось до Хорватії в [[1050]]. Після падіння Сербії в другій половині 10 століття, Дукля перебрала на себе лідерство в східній частині регіону створивши в [[1077]] велике королівство. Хорватське королівство мало свої столичні міста в Далмації: [[Біачі]], [[Нін (місто)|Нін]], Біоград, Шибеник (заснований, як порт хорватського королівства, в той час коли Візантія контролювала [[Трогир]] і [[Спліт]]), Кнін, Спліт, Оміш, [[Кліс]], Солін. В [[1166]]–[[1168]] сербський Великий князь [[Стефан Неманя]] зайняв південні далматинські князівства.
 
==== Суперництво між Венецією, Візантією, Хорватією і Угорщиною ====
Цей період був раптово перерваний падінням Венеціанської республіки в [[1797]]. Наполеонівські війська окупували край і припинили незалежність Дубровницької республіки, але врятували її від окупації [[Російська імперія|Російською імперією]] і Чорногорією.
 
У [[1805]] році Наполеон створив своє [[Королівство Італія (1805 — 1814)|Королівство Італія]] довколадовколо Адріатичного моря, приєднав до нього колишню венеціанську Далмацію від Істрії до Котору. У [[1809]] він відокремлює венеціанську Далмацію від королівства Італія і засновує Іллірійські провінції, які були приєднані до Франції, і оголошує свого маршала [[Никола Жан де Дьо Сульт|Николу Жан де Дьо Сульта]] герцогом Далмації.
 
[[Файл:Map Kingdom of Italy (Napoleonic).jpg|thumb|200px|Колишня венеціанська Далмація, у складі наполеонівського Королівства Італія в 1805 році.]]
 
Правління Наполеону,Наполеона відзначенопозначилось в Далмації численними війнами, які викликали безліч повстань. З іншого боку, французьке правління сприяло італійському і хорватському національному відродженню, а також в області інфраструктури було впроваджено безліч удосконалень, було побудовано або реконструйовано багато доріг. Наполеон звинуватив [[Огюст Фредерик Луї Мармон|Мармона]], губернатора Далмації, в тому, що на Далмацію було витрачено забагато коштів.
 
 
[[Файл:Triune Kingdom of Croatia (1868-1918).png|thumb|right|200px|Далмація і Хорватія-[[Славонія]] (червоний і рожевий) з 1868 до 1918 ]]
 
Згідно з рішеннями [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] в [[1815]] році, Далмація була передана як провінція, імператору Австрії. Вона була офіційно відома як [[Королівство Далмація]].
 
У [[1848]] роки хорватські національні збори оголосили Народне прохання, про скасування кріпацтва і об'єднання Далмації і Хорватії.
 
В той же час частина населення прибережних міст назвала себе італійським етносом, що породило рух [[іредентизм]]у, особливо у Задарі, який називається ''Zara'' за італійською.
=== Після Першої Світової війни ===
 
Після [[1918]] року майже все італійське населення Далмації, яка увійшла до Югославії, емігрувало до Задару. В <nowiki>[[1922]]</nowiki> році Далматинський регіон Югославії був розділений на дві провінції, округ Спліт (Сплітська область), зі столицею в [[Спліт]]і, і район міста Дубровник (Дубровницька область), зі столицею в [[Дубровник]]у.
 
В [[1929]] році була заснована [[Приморська Бановина]]&nbsp;— провінція Королівства Югославія. Її столицею був Спліт, і вона включала велику частину Далмації і частину сучасної Боснії і Герцеговини. Південна частина Далмації належала [[Зетська бановина|Зетській бановині]], від затоки Котор до півострова [[Пелєшац]], в тому числі Дубровник.
27

редагувань