Полонина Боржава: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
"Схили розчленовані" (розчленоване може бути хіба що тіло) замінено на "схили помережані притоками річок.."
WestOst (обговорення | внесок)
доповнення
Рядок 6:
| розташування = {{UKR}}<br/>{{Зк}}
| гірська_система = [[Полонинський Бескид]] ([[Українські Карпати]])
| відносна_висота =
| latd = 48 | latm = 37 | lats = 16 | latNS = N
| longd =23 | longm =11 | longs =33 | longEW = E| карта розташування = Україна Закарпатська область
| тип =
| вік =
| останнє_виверження =
| перше_сходження =
| класичний_маршрут =
| мапа =
| мапа_підпис =
| мапа_ширина =
}}
{{Otheruses|Боржава}}
[[Файл:Панорама Боржава 2.jpg|thumb|300px|Гора Гемба взимку]]
[[Файл:Ukraine-Carpathian Mountains-Polonina Borzha Range-8.jpg|thumb|300px|Полонина Боржава]]
'''Полони́на Боржа́ва'''&nbsp;— [[гірський масив]] на [[Полонинський хребет|Полонинському хребті]] в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]], між річками [[Віча]] і [[Ріка (річка)|Рікою]]. Розташований у межах [[Воловецький район|Воловецького]], [[Міжгірський район|Міжгірського]], [[Свалявський район|Свалявського]], [[Іршавський район|Іршавського]] і (частково) [[Хустський район|Хустського]] районів [[Закарпатська область|Закарпатської області]].
 
== Основні відомості ==
Довжина масиву бл. 50&nbsp;км, пересічна ширина 3—4 км (місцями до 10 км і більше), висота до 1681&nbsp;м (г.&nbsp;[[Стій]]). Боржава є найдовшою полониною Закарпаття.
 
Довжина масиву бл.близько 50&nbsp;км, пересічна ширина 3—4 км (місцями до 10 &nbsp;км і більше), висота до 1681&nbsp;м (г.&nbsp;[[Стій]]). Боржава є найдовшою полониною Закарпаття.
До полонини Боржава притикає полонина [[Кук (гора)|Кук]] (1361 м), яку часто розглядають як подовження Боржави. До Боржави також відносять хребет [[Палений Грунь]].
 
До полонини Боржава притикаєпримикає полонина [[Кук (гора)|Кук]] (1361 м), яку часто розглядають як подовження Боржави. До Боржави також відносять хребет [[Палений Грунь]].
Хребет починається біля смт [[Міжгір'я (смт)|Міжгір'я]] масивом гори Кук (за іншими даними — хребтом Палений Грунь), далі через перевал [[Присліп (Боржава)|Присліп]] (938 м) і гору Ополонок (1171 м) тягнеться на північний захід з поступовим набором висоти. Від гори [[Великий Верх]] (1598 м) у тому ж напрямку (на [[Воловець]]) висоти зменшуються — [[Плай (Боржава)|Плай]] (1350 м), [[Темнатик]] (1344 м), а на південний захід збільшуються до гори Стій (1681 м), далі хребет дуже різко обривається. На південних схилах хребта бере свій початок річка [[Боржава (річка)|Боржава]], що прорізає широку долину у [[Вулканічний хребет|Вулканічному хребті]] та впадає в [[Тиса|Тису]]. На півночі та північному сході Полонина Боржава межує із [[Воловецько-Міжгірська верховина|Воловецько-Міжгірською верховиною]].
 
Хребет починається біля смт [[Міжгір'я (смт)|Міжгір'я]] масивом гори Кук (за іншими даними &nbsp;— хребтом Палений Грунь), далі через перевал [[Присліп (Боржава)|Присліп]] (938 м) і гору Ополонок (1171 м) тягнеться на північний захід з поступовим набором висоти. Від гори [[Великий Верх]] (1598 м) у тому ж напрямку (на [[Воловець]]) висоти зменшуються &nbsp;— [[Плай (Боржава)|Плай]] (1350 м), [[Темнатик]] (1344 м), а на південний захід збільшуються до гори Стій (1681 м), далі хребет дуже різко обривається. На південних схилах хребта бере свій початок річка [[Боржава (річка)|Боржава]], що прорізаєпрорізує широку долину у [[Вулканічний хребет|Вулканічному хребті]] та впадає в [[Тиса|Тису]]. На півночі та північному сході Полонина Боржава межує із [[Воловецько-Міжгірська верховина|Воловецько-Міжгірською верховиною]].
Пригребеневі поверхні вирівняні, з конусуватими вершинами. Західні схили — круті, у нижній частині покриті [[бук|буковими пралісами]] з окремими хвойними деревами. Південні та східні схили — більш спадисті, вкриті ділянками лук ([[полонина]]ми на західних схилах). Північні схили йдуть униз крутими (місцями скелястими) урвищами в долину річки [[Рипинка|Рипинки]] та [[Воловецька верховина|Воловецької верховини]].
 
Пригребеневі поверхні вирівняні, з конусуватими вершинами. Західні схили &nbsp;— круті, у нижній частині покриті [[бук|буковими пралісами]] з окремими хвойними деревами. Південні та східні схили &nbsp;— більш спадисті, вкриті ділянками лук ([[полонина]]ми на західних схилах). Північні схили йдуть униз крутими (місцями скелястими) урвищами в долину річки [[Рипинка|Рипинки]] та [[Воловецька верховина|Воловецької верховини]].
Масив складається з [[фліш]]у (у верствах переважають [[пісковик|пісковики]]). Схили помережані притоками річок Боржави, [[Латориця|Латориці]], Ріки. До висоти 1200—1450 м&nbsp;— пояс букових лісів, вище&nbsp;— полонини.
 
Масив складається з [[фліш]]у (у верствах переважають [[пісковик|пісковики]]и). Схили помережані притоками річок Боржави, [[Латориця|Латориці]], Ріки. До висоти 1200—14501200–1450 м&nbsp;— пояс букових лісів, вище&nbsp;— полонини.
Найвища вершина масиву Боржава — гора Стій (1681 м) — лежить на південно-західній віднозі масиву. Раніше на ній стояли військові антени, які було видно зі значної відстані з багатьох місць Закарпаття. Нині антени демонтовано.
 
Найвища вершина масиву Боржава &nbsp;— гора Стій (1681 м) &nbsp;— лежить на південно-західній віднозі масиву. Раніше на ній стояли військові антени, які було видно зі значної відстані з багатьох місць Закарпаття. Нині антени демонтовано.
Полонина Боржава — популярний район [[туризм]]у.
 
Полонина Боржава &nbsp;— популярний район [[туризм]]у.
 
== Деякі вершини ==
Рядок 44 ⟶ 46:
* [[Граб (гора)|Граб]] (1374&nbsp;м)
* [[Гемба]] (1494&nbsp;м)
 
== Природоохоронні території та пам'ятки природи ==
* заказник [[Росішний (заказник)|Росішний]] (на західних схилах гори Стій)
Рядок 49 ⟶ 52:
* заказник [[Річанський]]
* водоспад [[Шипіт (водоспад)|Шипіт]]
 
== Джерела ==
== Література ==
* {{ГЕУ}}
* ''Ковальчук І. П.'' Божава&nbsp;— гірський масив // {{ГЕУ/1}}&nbsp;— С.&nbsp;117.
* ''Ковальчук І. П.'' Божава&nbsp;— гірський масив // {{ЕСУ/3}}&nbsp;— С.&nbsp;288.
 
== Посилання ==
* [http://karpaty.prygl.net/borzava.php Полонина Боржава]
* [http://www.splav.lviv.ua/stpage.php?stid=38&lg=ua Триденний похід Боржавою]