Нікарагуа: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Iirui (обговорення | внесок)
Рядок 62:
[[Файл:Nicaragua land 1979.jpg|thumb|right|300px|Рослинність Нікарагуа, 1979]]
[[Файл:Nicaragua Topography.png|thumb|right|300px|Топографічна карта Нікарагуа]]
'''Нікара́гуа''' ({{lang-es|Nicaragua}} {{МФА2|nikaˈɾaɣwa}} ''Нікара́гва''), офіційно '''Республіка Нікарагуа''' — країна в [[Північна Америка|Північній Америці]] між [[Тихий океан|Тихим океаном]] і [[Карибське море|Карибським морем]], межує на півночі з [[Гондурас]]ом, на півдні з [[Коста-Ріка|Коста-РікоюРикою]]. Найбільша за площею (139 494 тис. км²) серед центральноамериканських держав. Має вихід як до Тихого океану, так і до Карибського моря.
 
'''Рельєф:''' вузька прибережна рівнина біля Тихого океану відділена від широкого Атлантичного узбережжя вулканічними горами й озерами Манагуа і Нікарагуа;
Рядок 95:
* 1979—1990 — правління сандіністів. Громадянська війна проти контрас.
* 1990 — в результаті демократичних виборів сандіністи зазнали поразки і до влади прийшов проамериканський уряд.
* В листопаді 2006 р. президентом стає [[Даніель Ортега]], який очолював Нікарагуа в 1985—1990 рр. — лідер СандіністськогоСандиністського фронту національного визволення (СФНО), який набрав на виборах 38,07% голосів.
 
== Географія та природа ==
Рядок 102:
Прибережна частина Нікарагуа — низовини, всередині країни — нагір'я з хребтами висотою до 2438 м. На заході від нагір'я — тектонічна западина з великими озерами Нікарагуа і Манагуа. Вздовж західної околиці западини протягається ланцюг згаслих і діючих вулканів: [[Косігуїна]] (859 м), Ель-В'єхо (1780 м), Момотомбо (1258 м) і інші. Вся зона западини високосейсмічна.
 
[[Клімат]] на північному сході Нікарагуа — тропічний пасатний, на південному заході — субекваторіальний. Основні ріки: Коко, Прінсаполька, Ріо-Гранде іта іншінші.
 
== Економіка ==
Рядок 110:
Нікарагуа — головним чином аграрна країна. Основні галузі промисловості: харчова, хімічна, металовиробна, текстильна та легка промисловість, нафтова. У загальному вантажообігу країни провідна роль належить автотранспорту. Основна частина транспортних артерій зосереджена в західній частині країни. У 1993 загальна протяжність доріг в країні — понад 24 тис. км, здебільшого без твердого покриття. Національна авіакомпанія «Аероніка» здійснює польоти на внутрішніх і міжнародних лініях з столичного летовища Лас-Мерседес. Гол. морські порти — Корінто, Пуерто-Кабесас і Блуфілдс. Найбільший морський порт — Корінто, сполучений зі столицею залізницею.
 
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП — $ 2,2 млрд. Темп зростання ВВП — 4%. ВВП на душу населення — $452. Прямі закордонні інвестиції — $ 133 млн. Імпорт (нафта, несільськогосподарська сировина, споживчі товари тривалого користування і обладнання) — $ 1,5 млрд (г.ч. США — 31%; Ґватемала та Японія — по 10%; Нідерланди — 7,7%; Мексика — 2,8%). Експорт (сільськогосподарська продукція, передусім кава, бавовна, цукор і банани) — $ 896 млн (г.ч. США — 36%; Німеччина — 12,7%; Коста Ріка-Рика — 4,5%; Іспанія — 4,2%).
 
{{See also|Корисні копалини Нікарагуа|Історія освоєння мінеральних ресурсів Нікарагуа|Гірнича промисловість Нікарагуа}}