Окупація Константинополя: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) |
Zvr (обговорення | внесок) |
||
Рядок 8:
[[Файл:Occupation of Constantinople 2.jpg|мини|8 лютого 1919. Генерал Франше д'Еспере проїжджає по Бейоглу]]
Всього лише через 13 днів після підписання Мудросського перемир'я, 12 листопада 1918 французька бригада увійшла в Константинополь, а 13 листопада їх прикладу наслідували британські війська. У грудні 1918 року в Константинополі була встановлена військова адміністрація Антанти. 7 лютого 1919 в [[Галат]]і висадився батальйон італійців, а 8 лютого 1919 в Константинополь на білому коні, імітуючи [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда II]], в'їхав французький генерал [[Франше д'Еспере]]. 10 лютого 1919 Константинополь було розділено на три зони відповідальності: за порядок в Старому місті відповідали французи, за район Пера-Галата —— британці, за [[Бешикташ]] і [[Ускюдар]] — італійці.
Однією з вимог переможців було покарання військових злочинців — в основному, членів партії «[[Єднання і прогрес]]». 14 грудня 1918 уряд Тевфик-паші вирішив, що особи, винні в депортаціях греків і вірмен в роки війни, мають бути засуджені військовим трибуналом. Два дні по тому було утворено трибунал, що складався з противників партії «Єднання і прогрес». У січні 1919 року султан через посередника поінформував британського вищого комісара, що він готовий заарештувати всіх тих, кого британці бажають бачити покараними, але боїться, що це спровокує повстання. Багато турків вказували, що військові злочини скоювалися не тільки турками, а й проти турок, але ці аргументи не були взяті переможцями до уваги. У ніч на 30 січня 1919 було заарештована три десятка колишніх членів партії «Єднання і прогрес». Справи затриманих розглядав [[турецький військовий трибунал 1919-1920 років]].
| |||