Луї Пастер: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dexbot (обговорення | внесок)
м Removing Link FA template (handled by wikidata)
Немає опису редагування
Рядок 22:
| примітки =
}}
[[Файл:2 франки Пастер.jpeg|thumb|Двофранкова монета з портретом Луї Пастера]]
'''Луї́ Пасте́р''' ({{lang-fr|Louis Pasteur}}; *[[27 грудня]] [[1822]], [[Доль]], [[Жура (департамент)|департамент Жура]] — †[[28 вересня]] [[1895]], Вільнев-л'Етан поблизу [[Париж]]а) — видатний [[Франція|французький]] [[мікробіологія|мікробіолог]] і [[хімія|хімік]]. Пастер відкрив мікробіологічну суть [[Бродіння (біохімія)|бродіння]] і багатьох [[хвороба|хвороб]] людини, став одним з основоположників мікробіології та [[імунологіяІмунологія|імунології]]. Його роботи в галузі будови кристалів і явища [[поляризаціяПоляризація світла|поляризації]] лягли в основу [[стереохіміяСтереохімія|стереохімії]]. Також Пастер поставив крапку в багатовіковій суперечці про наявність [[ентелехіяЕнтелехія|вітальної сили]], що призводить до постійної появи живого з неживого, дослідним шляхом довівши неможливість цього. Його ім'я широко відоме в ненаукових кругах завдяки створеній ним і названій пізніше на його честь технології [[пастеризаціяПастеризація|пастеризації]].
 
== Ранні роки життя ==
Луї Пастер народився у французькому департаменті Юра в [[1822]] році. Його батько — Жан Пастер — був шкіряником і ветераном [[Наполеонівські війни|Наполеонівських воєн]]. Луї вчився в коледжі [[Арбуа]], потім [[Безансон]]у. Там вчителі порадили вступити до [[Вища нормальна школа|Вищої нормальної школи]] в Парижі, що йому і вдалося [[1843]] року. Він закінчив її в [[1847]] році. Пастер виявився талановитим художником, його ім'я значилося в довідниках портретистів [[19XIX століття]].
 
Луї Пастер народився у французькому департаменті Юра в [[1822]] році. Його батько — Жан Пастер — був шкіряником і ветераном [[Наполеонівські війни|Наполеонівських воєн]]. Луї вчився в коледжі [[Арбуа]], потім [[Безансон]]у. Там вчителі порадили вступити до [[Вища нормальна школа|Вищої нормальної школи]] в Парижі, що йому і вдалося [[1843]] року. Він закінчив її в [[1847]]. Пастер виявився талановитим художником, його ім'я значилося в довідниках портретистів [[19 століття]].
 
== Роботи в галузі хімії ==
Першу наукову роботу Пастер зробиввиконав [[1848]] року. Вивчаючи фізичні властивості [[виннаВинна кислота|винних кислот]], він виявив що кислоти, отримані під час [[Бродіння (біохімія)|бродіння]], мають властивість [[поляризація світла|поляризувати]] світло, тоді як хімічно синтезованим кислотам це не властиво. Вивчаючи кристали під [[мікроскоп]]оммікроскопом, він виділив два їх типи, що були наче б віддзеркаленням один одного. Зразок, що складався з кристалів одного типу, повертав площину поляризації за годинниковою стрілкою, а іншого — проти. Суміш двох типів 1:1 не поляризувала світло.
 
Пастер дійшов висновку, що кристали складаються з молекул різної структури. Хімічні реакції створюють обидва їх типи з однаковою ймовірністю, проте живі організми використовують лише один з них. Таким чином вперше було показано [[хіральність]] молекул. Як було з'ясовано пізніше, [[амінокислоти]] також [[хіральність|хіральні]], причому у складі живих організмів присутні лише їх L-форми (за рідкісними винятками). Після цієї роботи Пастера було призначено ад'юнкт-професором фізики в Діжонському ліцеї, але вже за три місяці ([[1849]] року) він перейшов ад'юнкт-професором хімії до [[Страсбурзький університет|університету Страсбургу]].
Першу наукову роботу Пастер зробив [[1848]] року. Вивчаючи фізичні властивості [[винна кислота|винних кислот]], він виявив що кислоти, отримані під час [[Бродіння (біохімія)|бродіння]], мають властивість [[поляризація світла|поляризувати]] світло, тоді як хімічно синтезованим кислотам це не властиво. Вивчаючи кристали під [[мікроскоп]]ом, він виділив два їх типи, що були наче б віддзеркаленням один одного. Зразок, що складався з кристалів одного типу, повертав площину поляризації за годинниковою стрілкою, а іншого — проти. Суміш двох типів 1:1 не поляризувала світло.
 
Пастер дійшов висновку, що кристали складаються з молекул різної структури. Хімічні реакції створюють обидва їх типи з однаковою ймовірністю, проте живі організми використовують лише один з них. Таким чином вперше було показано [[хіральність]] молекул. Як було з'ясовано пізніше, [[амінокислоти]] також [[хіральність|хіральні]], причому у складі живих організмів присутні лише їх L-форми (за рідкісними винятками). Після цієї роботи Пастера було призначено ад'юнкт-професором фізики в Діжонському ліцеї, але вже за три місяці ([[1849]] року) він перейшов ад'юнкт-професором хімії до [[Страсбурзький університет|університету Страсбургу]].
 
== Дослідження бродіння ==
За дослідження [[Бродіння (біохімія)|бродіння]] Пастер взявся [[1857]] року. У той час панувала теорія, що цей процес має хімічну природу ([[Лібіх Юстус|Ю. Лібіх]]), хоча вже публікувалися роботи про його біологічний характер (Ш. Каньяр де Латур, [[1837]]), які не мали визнання. До [[1861]] року Пастер довів, що утворення [[спирт]]у, [[гліцерин]]у і [[янтарнаЯнтарна кислота|янтарної кислоти]] під час бродіння може відбуватися тільки у присутності мікроорганізмів, часто специфічних.
 
У 1859 р.році Французька академія наук заснувала премію тому, хто раз і назавжди покінчить із суперечками про можливість чи неможливість самозародження живих організмів з неживої речовини у наш час. У [[1860]]–[[1862]]1860—1862 роках Пастер вивчав можливість самозародження мікроорганізмів. Він провів елегантний експеримент, узявши термічно стерилізоване живильне середовище і вмістивши його у посудину із загнутою вниз довгою шийкою (S-подібну колбу з відкритою шийкою) щоб був доступ міфічній «життєвій силі». Скільки б посудина стояла на повітрі, ніяких ознак життя в ній не спостерігалися, оскільки бактерії, що містяться в повітрі, осідали на вигинах шийки. Але варто було відламати її, як незабаром на середовищі зростали колонії мікроорганізмів. [[1862]] року [[Паризька Академія наук]] нагородила Пастера премію за вирішення питання про самозародження живого організму.
За дослідження [[Бродіння (біохімія)|бродіння]] Пастер взявся [[1857]] року. У той час панувала теорія, що цей процес має хімічну природу ([[Лібіх Юстус|Ю. Лібіх]]), хоча вже публікувалися роботи про його біологічний характер (Ш. Каньяр де Латур [[1837]]), які не мали визнання. До [[1861]] Пастер довів, що утворення [[спирт]]у, [[гліцерин]]у і [[янтарна кислота|янтарної кислоти]] під час бродіння може відбуватися тільки у присутності мікроорганізмів, часто специфічних.
 
У 1859 р. Французька академія наук заснувала премію тому, хто раз і назавжди покінчить із суперечками про можливість чи неможливість самозародження живих організмів з неживої речовини у наш час. У [[1860]]–[[1862]] Пастер вивчав можливість самозародження мікроорганізмів. Він провів елегантний експеримент, узявши термічно стерилізоване живильне середовище і вмістивши його у посудину із загнутою вниз довгою шийкою (S-подібну колбу з відкритою шийкою) щоб був доступ міфічній «життєвій силі». Скільки б посудина стояла на повітрі, ніяких ознак життя в ній не спостерігалися, оскільки бактерії, що містяться в повітрі, осідали на вигинах шийки. Але варто було відламати її, як незабаром на середовищі зростали колонії мікроорганізмів. [[1862]] року [[Паризька Академія наук]] нагородила Пастера премію за вирішення питання про самозародження живого організму.
 
Пастер довів, що на бродіння негативно впливає [[кисень]] (т. з. ефект Пастера). Багато бактерій, що здійснюють бродіння (наприклад, маслянокислі бактерії), можуть розвиватися тільки в безкисневому середовищі. Ці факти дозволили йому розділити всі організми на [[аеробнийАеробний організм|аеробні]] (ростуть при наявності кисню) і [[анаеробніАнаеробні організми|анаеробні]] (без нього). Бродіння таким чином, було анаеробним процесом, життям без [[дихання]].
 
В той же час, організми здатні як до бродіння, так і до дихання, за наявності кисню росли активніше, і до того ж споживали менше органічної речовини з середовища. Так було доведено, що анаеробне життя менш ефективне порівняно з аеробним. Зараз вважається, що з однієї кількості органічного субстрату організми аеробів здатні дістати в 20 разів більше енергії.
 
== Дослідження інфекційних захворювань ==
[[1865]] року Пастера було запрошено його колишнім вчителем на південь Франції, щоб знайти причину хвороби шовковичних черв'яків. Після публікації [[1876]] роботи [[Кох Роберт|Р. Коха]] «Етіологія сибірської виразки» Пастер повністю присвятив себе імунології, остаточно встановивши специфічність збудників [[сибірськаСибірська виразка|сибірської виразки]], пологової лихоманки, [[холераХолера|холери]], [[сказ]]у, курячої холери та інших хвороб, розвинув уявлення про штучний [[імунітет]], запропонував метод запобіжних щеплень, зокрема від сибірської виразки ([[1881]]), сказу (спільно з [[Ру Еміль|Е. Ру]], [[1885]]).
 
Перше щеплення проти сказу було зроблене [[6 липня]] [[1885]] рокироку 9-річному [[Майстер Йозеф|Йозефу Майстеру]] на прохання його матері. Лікування закінчилося успішно, хлопчик видужав.
[[1865]] року Пастера було запрошено його колишнім вчителем на південь Франції, щоб знайти причину хвороби шовковичних черв'яків. Після публікації [[1876]] роботи [[Кох Роберт|Р. Коха]] «Етіологія сибірської виразки» Пастер повністю присвятив себе імунології, остаточно встановивши специфічність збудників [[сибірська виразка|сибірської виразки]], пологової лихоманки, [[холера|холери]], [[сказ]]у, курячої холери та інших хвороб, розвинув уявлення про штучний [[імунітет]], запропонував метод запобіжних щеплень, зокрема від сибірської виразки ([[1881]]), сказу (спільно з [[Ру Еміль|Е. Ру]] [[1885]]).
 
Принципи одержанняотримання [[Вакцина|вакцин]] і методи їх застосування, розроблені Пастером для профілактики інфекційних захворювань, успішно використовуються вже понад 100 років.
Перше щеплення проти сказу було зроблене [[6 липня]] [[1885]] роки 9-річному [[Майстер Йозеф|Йозефу Майстеру]] на прохання його матері. Лікування закінчилося успішно, хлопчик видужав.
 
Принципи одержання [[Вакцина|вакцин]] і методи їх застосування, розроблені Пастером для профілактики інфекційних захворювань, успішно використовуються вже понад 100 років.
 
== Цікаві факти життя ==
Пастер все життя займався [[біологія|біологією]] і лікував людей, не отримавши ні медичної, ні біологічної освіти. Також Пастер у дитинстві займався [[живопис]]омживописом. Коли [[Жаром]] побачив через роки його роботи, він сказав, як добре, що Луї обрав науку, оскільки він був би нам великим конкурентом<ref>[http://univertv.ru/video/biology/istoriya_nauki/lui_paster/?mark=all# Луи Пастер&nbsp;— выдающийся французский микробиолог и химик, член Французской академии (1881)]</ref>.
 
1868 року у віці 46 років у Пастера стався [[крововилив]] у мозок. Він залишився [[інвалід]]омінвалідом: ліва рука не діяла, ліва нога волочилася по землі. Він ледве не загинув, але врешті-решт одужав. Більше того, він зробив після цього найзначніші [[наукові відкриття]]: створив [[вакцина|вакцину]] проти [[сибірська виразка|сибірської виразки]] і [[щеплення]] проти [[сказ]]усказу<ref>[http://vivovoco.ibmh.msk.su/VV/PAPERS/BIO/PASTEUR/MEMOPAST.HTM VIVOS VOCO: Г. Файбусович, «Мемуар о Пастере»]</ref>. Коли вчений помер, виявилося, що частина його мозку була зруйнована. Помер Пастер від [[уреміяУремія|уремії]].
 
За словами [[Мечников Ілля Ілліч|І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова]], Пастер був пристрасним [[патріот]]омпатріотом і ненависником [[німці]]внімців. Коли йому приносили з пошти німецьку книжку або брошуру, він брав її двома пальцями і відкидав з почуттям відрази<ref>[http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/BIO/PASTEUR/PASTEUR.HTM VIVOS VOCO: И.&nbsp;И.&nbsp;Мечников, «Воспоминания о последних годах жизни Пастера»]</ref>.
 
Пастер був нагороджений [[орден]]амиорденами майже всіх країн світу. Загалом він мав близько 200 нагород.
 
== Інститут Пастера ==
Інститут мікробіології (згодом названий [[Інститут Пастера|Інститутом Пастера]]) було засновано в Парижі [[1888]] року на кошти, зібрані за міжнародною підпискою. Пастер став першим його директором. Після смерті Л.Пастера, заступником директора інституту з 1905 року працював [[Мечников Ілля Ілліч|І.&nbsp;І.&nbsp;Мечников]].
 
== Див. також ==
Інститут мікробіології (згодом названий [[Інститут Пастера|Інститутом Пастера]]) було засновано в Парижі [[1888]] року на кошти, зібрані за міжнародною підпискою. Пастер став першим його директором. Після смерті Л.Пастера,
* [[4804 Пастер]]&nbsp;— астероїд, названий на його честь.
заступником директора інституту з 1905 року працював [[Мечников Ілля Ілліч|І.&nbsp;І.&nbsp;Мечников]].
* [[Пастеризація]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Див. також ==
* [[4804 Пастер]]&nbsp;— астероїд, названий на його честь.
* [[Пастеризація]]
 
== Література ==
* ''Шлегель Г. Г.'' История микробиологии. М: изд-во УРСС, 2002.
 
== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Луї Пастер
|Портал = Хімія
|Портал-зображення = Nuvola apps edu science.svg
|Портал1 = Біологія
|Портал1-зображення = Crystal 128 babelfish.svg
|Вікісловник =
|Вікіпідручник =
|Вікіцитати = Луї Пастер
|Вікіджерела =
|Вікіновини =
|Вікісховище = Category:Louis Pasteur
|Метавікі =
|Проект =
}}
* {{книга
|автор = Patrice Debré
Рядок 152 ⟶ 129:
|сторінок = 40
|isbn = 0756539625
}}
 
== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Луї Пастер
|Вікіцитати = Луї Пастер
|Вікіджерела =
|Вікіновини =
|Вікісховище = Category:Louis Pasteur
|Метавікі =
|ПорталПроект = Хімія
}}
* [http://www.nndb.com/people/580/000072364/ Луї Пастер на сайті www.nndb.com]
 
{{^}}{{Лауреати медалі Румфорда}}
{{ВП-портали|Біографії|Біологія|Хімія|Франція}}
 
{{DEFAULTSORT:Пастер}}