Пропаганда гомосексуальності: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
LeonNef (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 13:
Дискусії щодо пропаганди гомосексуалізму викликані принциповою різницею у поглядах на саме явище [[гомосексуалізм]]у, що розглядається одними як варіант норми, а іншими — як відхилення від норми<ref>[http://megasite.in.ua/25119-shho-take-gomoseksualnist-porok-abo-variant-normi-gomoseksualizm-gejj-lyubov-platon-sokrat-odnostateva-lyubov.html Що таке гомосексуальність — порок або … варіант норми? — Гомосексуалізм, гей, любов, Платон, Сократ, одностатева любов]</ref> .
* Ті, хто розглядає гомосексуалізм як відхилення від норми («хворобу», «збочення» тощо<ref>[http://videonews.com.ua/analytics/homosexual Гомосексуализм — извращение или болезнь?]</ref>), вважають неприйнятним пропагування гомосексуального способу життя і виступають за заборону такої діяльності, в тому числі на законодавчому рівні<ref name="маніфест"/>.
* Ті, хто розглядає
== Історія ==
Поняття «гомосексуальна пропаганда» ({{lang-en|homosexual promotion}}) виникло у США наприкінці [[1960]]-х років і стало реакцією консервативно налаштованої частини громадськості на посилений вихід гомосексуалів «з підпілля» ([[камінг-аут]]) після [[Стоунволлські бунти|Стоунволлських бунтів]] та формування руху за рівноправність [[гей|геїв]], [[лесбіянка|лесбіянок]], [[бісексуал]]ів та [[транссексуал]]ів. Згодом з'явилися пов'язані поняття — «гомосексуальне вербування» ({{lang-en|homosexual recruitment}}) і «гомосексуальна тактика» ({{lang-en|homosexual agenda}})
Першою помітною кампанією, що викривала гомосексуальну пропаганду в США стала кампанія співачки, баптистки та колишньої королеви краси [[Аніта Брайант|Аніти Брайант]] під назвою «Врятуйте наших дітей» ({{name|«Save Our Children»}}), спрямована на підтримку скасування поправки в законі округу [[Майамі-Дейд]] штату [[Флорида]] про недопущення [[дискримінація|дискримінації]] на робочих місцях (зокрема, в школах) за ознакою сексуальної орієнтації. У ході своєї кампанії Аніта Брайант заявляла:
Рядок 23:
* «Якщо ми дамо права геям, то потім нам доведеться давати права повіям і тим, хто спить з сенбернарами та іншим психам».
* «Я не ненавиджу гомосексуалів, але, як мати, я повинна захищати своїх дітей від їхнього поганого впливу».<ref>[http://www.nndb.com/people/177/000024105/ Біографія Аніти Брайант]</ref>
Попри заяви ЛГБТ-спільнот про відсутність реальних доказів гомосексуального вербування<ref>Young, Perry (1982). God's Bullies: Native Reflections on Preachers and Politics, Holt, Rhinehart, and Winston. ISBN 0-03-059706-4</ref>на референдумі, ініційованому Брайант, більшість (69%) висловилася за скасування поправки і поправка про заборону дискримінації
У 2003 році значною працею, що викривала гомосексуальну пропаганду стала книга президента некомерційної правозахисної прохристиянської організації «Фонд об'єднаного захисту» ({{lang-en|«Alliance Defense Fund»}}) Алана Сієрса ({{lang-en|Alan Sears}}) і її віце-президента Крейґа Остена ({{lang-en|Craig Osten}}) «Тактика
# Говорити про геїв і гомосексуальність якомога голосніше і частіше;
# Виставляти геїв жертвами, але не агресорами;
Рядок 34:
=== Пост-радянські країни ===
В СРСР в 1930-ті роки «вербування до гомосексуалізму» розглядалося як
З розпадом СРСР кримінальна відповідальність за мужолозтво була скасована, в результаті чого виходи гомосексуалістів із «підпілля» розпочалися і в колишніх радянських республіках, зокрема в Росії і Україні. Це дало привід у 2000-х роках заговорити про поширення пропаганди гомосексуалізму і в цих країнах, як в громадських колах, так, згодом, і в законотворчій діяльності.
Рядок 42:
Роком пізніше, у 2003 році, в Україні з'явилася організація «[[Любов проти диктатури]]», яка оголосила основою своєї діяльності «протистояння гомодиктатурі» і «протекцію інституту традиційної гетеросексуальної сім'ї»<ref>[http://love-contra.org/index.php/about/manifesto/ Маніфест]</ref>.
Депутат Державної Думи [[Микола Кур'янович]], колишній член партії [[ЛДПР]], заявив
Політик і керівник громадської організації «Rocoba» Оскар Юхневич, коментуючи заборону [[гей-парад]]у і акції протесту в Ризі в [[2006]] р., заявив, що геї «говорять про [[гомофобія|гомофобію]] (страху до гомосексуалістів), а самі пропагують гетерофобію і христофобію. Вони хочуть домогтися диктатури гомосексуалізму, і щоб усякий інакомислячий був видалений з суспільства!».<ref>[http://www.gorod.lv/novosti/33164-ne_otdadim_nashih_detey_izvraschentsam Наталія Астратова. «Не отдадим наших детей извращенцам!» // Газета «Мільйон»]</ref>
|