Ужгородський кафедральний собор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 8:
Під час війни нові будівлі (колегія-школи — нинішня бібліотека УжНУ, і храм) були пошкоджені, і тільки в 1646 році будівництво собору завершилося, після чого сюди була переведена єзуїтська колегія з міста [[Гуменне (місто)|Гуменного]] ([[Словаччина]]) — родинного маєтку графів [[Другети|Другетів]]. Собор спочатку слугував як храм для єзуїтського монастиря, який був у будинку резиденції єпископа.
1 квітня 1770 р. генеральний вікарій [[Андрій (Бачинський)]] (1732-1809) на аудієнції у імператриці [[Марія-Терезія|Марії-Терезії]] домігся усамостійнення Мукачівської єпархії [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]]. Імператриця звернулася до Папи Римського [[Климент XIV|Климента XIV]] з відповідним поданням. Остаточне оформлення єпархії відбулося 19 вересня 1771 року. 1772 р. Андрія Бачинського з посади дорогського пароха і генерального вікарія призначено главою Мукачівської єпархії, якою він керував 36 років.
У 1773 р. Папа [[Климент XIV]] скасував орден єзуїтів, після чого, в 1775 році австрійська імператриця [[Марія-Терезія]] видала грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і храм при ньому передавалися [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівській греко-католицькій єпархії]], яку в той час очолював єпископ [[Андрій (Бачинський)|Бачинський]]. Єпископ перебудував храм відповідно до вимог східного обряду і збудував ще каплицю Успіння Богородиці.
1858 року єпископ [[Попович Василь Юрійович|Василь Попович]] (1796-1864) здійснив ґрунтовне оновлення інтер'єру храму: було перебудувано іконостас у бароковому стилі, розписано склепіння і стіни, на стіни були нанесені мармурові [[Арабеска (орнамент)|арабески]]. Велику роль в оновленні церкви відіграв єпархіальний художник Фердинанд Видра (1815-1879), який зокрема намалював на стелі великий образ "Воздвиження Чесного Хреста Господня".
Перебудова здійснена у 1878 році за проектом Луки Фабрі, де поєдналися риси [[класицизм]]у і необарочні тенденції.У такому стилі пам'ятка збереглася і до сьогодні. 15 жовтня 1780 року собор було освячено, про що свідчить напис латинською мовою на меморіальній дошці під порталом собору.
У 1903 р. єпископ Юлій Фірцак відремонтував храм, перекрив дах, а також відновив каплицю. 1927 року оновлення каплиці зробив єпископ Петро Гебей. Розпис у ній виконав Йосип Бокшай. Він також розписав стелю і стіни каплиці на замовлення єпископа Олександра Стойки.
| |||