Фразеологія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 18 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1126894
Рядок 1:
'''Фразеологія''' (від грецького ''phrasis'' - вираження, ''logos'' - вчення) — розділ [[мовознавство|мовознавства]], в якому вивчаються лексично неподільні поєднання [[слово|слів]]. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.
 
Об’єктом дослідження фразеології як розділурозділhkhkhkkhkkу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
 
Фразеологія — сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.
 
'''Одиниця фразеологічної системисистемиkhkh''' називається фразеологізмом (лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів).
 
'''Особливості фразеологізму''':
Рядок 16:
'''Фразеологічні зрощення''' — стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму: дати драла, врізати дуба.
 
'''Фразеологічні єдності''' — семантично неподільні і цілісні,але в них семантика частково мотивована значення слів, що становлять фразеологізм. Єдності не мають такого міцного поєднання, як зрощення: зітерти (розтерти, стерти) на порох (зітерти в порох, на прах)khkhkk.
 
'''Фразеологічні сполучення''' — такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами: нічого в рот не брати (нічого не їсти), брати рушник (свататися).
 
'''Класифікація фразеологічних одиницьодинhkhkhиць'''
 
В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Рядок 28:
'''Фразеологічні єдності''' — тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).
 
'''Фразеологічні сполучення''' — це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністюkhkhkh складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст).
 
Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип — фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складісклаkhkhkhді і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися — в ліс не ходити.
 
Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне «Словник лінгвістичних термінів» (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так — стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінькалрвлhkhkінька.
 
== Див. також ==
{{wiktionary|Додаток:Список фразеологізмів української мови}}
* [[Семантика фразеологізмів]]
* [[Ідіома|Ідіомаиоророррлрл]]
* [[Кальки]]
* [[Лексика]]