Територіальна оборона СФРЮ: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Рядок 1:
[[]]{{Infobox Military Unit
|unit_name= Територијална одбрана <br />Teritorijalna obrana <br />Територіальна оборона
|image= [[Файл:JTO-logo.svg|120px]]
Рядок 38:
ТО була заснована в [[1969]] році і складалася з придатних до служби чоловіків і жінок. Від 1 до 3 мільйонів [[югослави|югославів]] у віці від 15 до 65 років повинні були у воєнний час битися в складі ТО як [[Партизани (військо)|партизани]]. У мирний час до 860 тис. чол. проходили військову підготовку.
 
ТО фокусуваласязосереджувала свою увагу на невеликих підрозділах легкої піхоти, що оборонялися на добре відомій їм місцевості. Основним підрозділом була [[рота]]. БільшеБільш ніж 2000 заводів, [[муніципалітет]]ів та організацій виставляли подібні підрозділи. Вони повинні були діяти за місцем свого проживання, вносячи свій внесоквклад у загальні військові зусилля. На регіональному рівні формувалися також батальйони і полки, що мали артилерію, [[ППО]] і певну кількість бронетехніки.
 
Прибережні сили ТО могли виконувати військово-морські завдання. Вони отримували канонерські човни і вели підготовку водолазів для диверсійних операцій.
Рядок 50:
 
=== ТО Словенії ===
Створений [[20 листопада]] [[1968]] <ref>Tomaž Kladnik: ''Nastanek TO Slovenije'', v Revija Obramba: 40 let ustanovitve TO Slovenije - Skozi 40 let izhajanja Revije Obramba (Defensor, Ljubljana, november 2008), 4.</ref> року головний штаб ТО Словенії був на початку майже виключно в руках словенських офіцерів, та після ухвалення нової Конституції СФРЮ в [[1974]] році дедалі більше керівних посад в ТО переходило в руки сербських офіцерів [[Югославська народна армія|Югославської народної армії]]. Причиною цього була чимраз більша недовіра до ТО з боку сербських політиків, які побоювалися демократичних рухів у деяких союзних республіках. У 1990 році Словенія створила нову штаб-квартиру, яка стала попередником командування [[Збройні сили Словенії|Словенської армії]]. Прийнято нові розпізнавальні знаки, в травні [[1991]] року було відкрито перший навчальний центр з підготовки новобранців в селищах Іґ[[Іг]] біля [[Любляна|Любляни]] та [[Пекре]] під [[Марибор]]ом. [[2 червня]] того самого року прийняв присягу перший призов словенських вояків.
 
Командною мовою ТО була [[словенська мова|словенська]], саму ж ТО було організовано у вигляді спецпідрозділів як допоміжна ударна сила ЮНА. Після 1990 року її було організовано як самостійну армію, яка набула остаточного вигляду протягом декількох місяців перед здобуттям Словенією незалежності, згідно з Конституцією [[Словенія|Республіки Словенія]], яку було ухвалено ще в [[1990]] році.
Рядок 61:
 
=== Македонія ===
Зі скромних бойових засобів та військової техніки, що належали Македонській територіальній обороні почалася [[Збройні сили Республіки Македонія|армія незалежної Македонії]]. Члени македонської ТО успішно перебрали на себе завдання охорони кордонів і військових об'єктів країни. Так, [[6 березня]] 1992 прийнято перший військовий об'єкт — будинок Республіканського і міського штабу ТО в [[Скоп'є]], а [[11 березня]] 1992 року ТО міста [[Крива Паланка]] прийняла [[Прикордонна застава|контрольно-пропускний пункт]] ''[[Деве Баїр|Рамна нива'']] на македонсько-болгарському кордоні. [[26 березня]] 1992 бійці ТО історичного району Скоп'є [[Чаїр (община)|Чаїр]] прийняли останній, але найбільший військовий об'єкт - нинішню казарму ''Ілінден''. [[15 квітня]] в казарми [[Скоп'є]], [[Бітола|Бітоли]], Штіпа[[Штіп]]а і [[Охрид]]а надійшла перша черга набору молодих вояків майбутньої армії, чим започатковано формування [[Збройні сили Республіки Македонія|Збройних Сил Республіки Македонії]].
 
=== Сербія і Чорногорія ===