Відмінності між версіями «Жорж де Латур»

нема опису редагування
м (→‎Біографія: replaced: ХХ століття → XX століття)
| Громадянство = {{FRA}}
| Жанр = [[художник]]
| Навчання =
| Напрямок = [[бароко]]
| Роки творчості =
| Покровитель =
| Вплив = [[Мікеланджело да Караваджо|Караваджо]]
| Вплив на =
| Премії =
| Твори =
| Сайт =
}}
 
'''Жорж де ла Тур''' ({{lang-fr| Georges de La Tour}}, [[13 березня]] [[1593]], [[Вік-сюр-Сей]], [[Лотарингія]] - — [[30 січня]] [[1652]], [[Люневіль]]) - — французький [[живописець]] з [[Лотарингія|Лотарингії]]. Зазнав упливу [[Мікеланджело да Караваджо|Караваджо]] та майстрів нідерландського (Утрехтського) караваджизму.
 
== Біографія ==
Жорж де Латур народився [[13 березня]] [[1593]] року в багатодітній родині простого булочника в
[[Лотарингія|Лотарингії]], в містечку [[Вік-сюр-Сей]] поблизу [[Нансі]]. Дитинство його пройшло в ремісничому середовищі. У [[1620]] році (деякі джерела вказують на [[1921]] рік<ref
name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1512/%D0%9B%D0%90%D0%A2%D0%A3%D0%A0 Золотов Ю.&nbsp;К. &nbsp;Жорж де Латур. Энциклопедия Кольера. &nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>) одружився з Діаною ле Нерф, яка походила зі знатної родини. Після весілля художник за рішенням герцога Лотаринзького переїхав до [[Люневіль|Люневіля]], де при герцогському дворі
здавна працювали майстри з різних країн. Архівні матеріали розповідають про активну комерційну
діяльність Латура. Латур також став свідком жорстоких і трагічних подій у [[Лотарингія|Лотарингії]], яка перетворилася на арену запеклих боїв під час [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]]. У [[1636]] році Люневіль згорів. Ймовірно, що згоріло також багато творів живописця. Потім він разом з сім'єю переїхав до [[Нансі]]. А в [[1639]] році, судячи з історичних документів, відвідав [[Париж]], де отримав офіційний титул "«ординарного живописця короля"». Існує [[легенда]], яка розповідає, що одного дня Жорж де Латур підніс [[Людовик XIII (король Франції)|Людовику XIII]] свою картину "«Святий Себастьєн"». І королю настільки сподобалось це полотно, що він наказав прибрати зі своїх покоїв всі інші полотна<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593 — 16521593–1652) Татьяна Каптерева -&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. В [[1644]] році Жорж де Латур був призначений офіційним [[художник]]ом Люневіля, а в [[1646]] році -&nbsp;— головним живописцем короля<ref name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1512/%D0%9B%D0%90%D0%A2%D0%A3%D0%A0 Золотов Ю.&nbsp;К. &nbsp;Жорж де Латур. Энциклопедия Кольера. &nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Жорж де Латур помер [[30 січня]] [[1652]] року в [[Люневіль|Люневілі]]. І після смерті його творчість була надовго
забутою, аж до XX століття. В [[1934]]-[[1935]] роках відбулася виставка в [[Париж]]і "«Живописці
реальності у Франції XVII століття"», на якій було представлено дванадцять картин Латура. Так
європейська громадскість познайомилася з творчістю майстра. Виставка активізувала науковий
і дослідницький інтерес до художника. Однак і сьогодні залишається багато питань навколо хронології творів Латура. Також не завжди до кінця зрозумілі й біографічні відомості про нього<ref
name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593 — 16521593–1652) Татьяна Каптерева -&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>.
 
== Творчість ==
Саме місто [[Нансі]], поблизу якого жив і працював [[живописець]] Жорж де Латур, на початку XVII
століття було основним центром розвитку [[живопис]]у у [[Франція|Франції]]. У творчості [[художник]]а можна виділити два важливі напрямки: жанрові сцени і картини на релігійні сюжети. Картини Латура на побутові та релігійні теми небагатослівні, прості, часом суворі. Риси [[Середньовіччя]], притаманні місцевості і культурі [[Лотарингія|Лотарингії]] тих часів, відобразилися у мистецтві Латура. Вплив караваджизма він, ймовірно, сприйняв через фламандських караваджистів.
 
=== Жанрові сцени ===
Жанрові сцени Латура -&nbsp;— мальовничі варіанти майже однієї і тієї ж теми: молодий, багато одягнений чоловік стає жертвою бродячих ворожок або карткових шулерів. У XVII столітті цей сюжет вперше з'явився в творчості італійського художника [[Мікеланджело да Караваджо]], а пізніше знайшов популярність у всій [[Європа|Європі]]<ref name="bibliotekar.ru">[http://bibliotekar.ru/avanta/23.htm Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур -&nbsp;— bibliotekar.ru] {{ref-ru}}</ref>. Жанрові сцени ''("«Шулер"» (близько 1635 року), "«Ловля бліх"» (1620-ті роки))'' вважають ранніми творами Латура. Жорж де Латур також багато зображував у своїх картинах селян, [[ремісник]]ів, [[жебрак]]ів. Трактуючи сюжет в побутовому плані як сцени з життя простих людей, [[художник]] висловлював в своїх творах власні роздуми про життя. Риси національної традиції проступають в тяжінні майстра до класичної ясності малюнка. Драматичні за змістом сцени зазвичай даються при контрастному нічному освітленні. Найважливішим емоційним початком в картинах Жоржа де Латура, витриманих переважно в кіноварно-коричневій кольоровій гамі, стає рівне сяйво свічки або [[факел]]а, яке розсіює густий морок<ref name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/102368/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80 Жорж де Латур, Большая советская энциклопедия &nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Це не тільки підкреслює енергійну пластику форм, чистоту [[силует]]ів, але народжує відчуття загадковості, що таїться в реальному житті. Емоційність творів художника посилюється колоритом, побудованим на зіставленні близьких один одному локальних кольорів, пурпурово-червоних і лілових<ref name="Творчество">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges_creativity.html Творчество Жоржа де Латура -&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>. Люди в картинах Латура зберігають цілісність характерів і моральну силу. Загалом його герої дуже стримані, прості і суворі, часто відчужені від життя, вони точно занурені в самоспоглядання, замкнувшись у внутрішньому світі потаємних переживань.
 
==== Шулер ====
[[Файл:Georges de La Tour 025.jpg|міні|300пкс|''Картина "«[[Шулер" з бубновим тузом]]»'']]
Картина "«Шулер"» належить до денних сцен Латура, які прийнято розмежовувати від численніших нічних сцен<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593 — 16521593–1652) Татьяна Каптерева -&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. У цій картині Латур використовував художній прийом [[Мікеланджело да Караваджо|Караваджо]] -&nbsp;— протиставлення темного простору і потоку яскравого світла. Фігури героїв, деталі їх одягу і скупий [[інтер'єр]] виписані ретельно і трохи сухувато. [[Сюжет]] побудований на мовчазній грі поглядів персонажів, внутрішньому діалозі, що надає [[містика|містики і]] таємничості самій події<ref name="bibliotekar.ru">[http://bibliotekar.ru/avanta/23.htm Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур -&nbsp;— bibliotekar.ru] {{ref-ru}}</ref>. Хитрі погляди карткових гравців натякають на те, що ніхто з них не відрізняється чесністю. Шулер, тримає за спиною дві карти. Яскраве світло, відкидає глибокі тіні, робить ще теплішими кольори одягу персонажів картини. [[Фон]], занурений у повну темряву, посилює за [[контраст]]ом світлі ділянки полотна. У картині "«Шулер"» кожен образ відображений з разючою точністю: наївний причепурений юнак, підступна куртизанка, простодушна служниця і самовпевнений шулер, який долучає глядача до своєї шахрайської гри. Головне тут -&nbsp;— не стільки вираз обличчя гравців, скільки окремі погляди і жести. Наприклад, косий насторожений холодний погляд куртизанки з її набіленим, що нагадує маску, плоским обличчям визначає напружений емоційний настрій картини<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593 — 16521593–1652) Татьяна Каптерева -&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. Хоча картина відноситься до епохи [[бароко]], фігури зображені з геометричною простотою -&nbsp;— наприклад, зображення [[овал]]у обличчя жінки сходить до художників раннього італійського [[Відродження]], таким як [[П'єро делла Франческа]]<ref name="smallbay.ru">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges.html Латур Жорж -&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>. У картині чимало деталей з прихованою [[символ]]ікою. Наприклад, шнурівка, що розпустилася, в одязі шулера, [[пір'я]] на [[капелюх]]ах -&nbsp;— [[символ]]и розгульного життя, великі перли на шиї жінки -&nbsp;— середньовічний символ подружньої зради. У юнака, якого обманює шулер, шнурівка затягнута, але пишні пір'я на капелюсі вказують на його схильність до розбещеності<ref name="bibliotekar.ru">[http://bibliotekar.ru/avanta/23.htm Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур -&nbsp;— bibliotekar.ru] {{ref-ru}}</ref>.
 
=== Релігійні сюжети ===
Картини релігійної тематики відносять до зрілого періоду творчості Латура. Його картини на релігійні теми дуже різні за змістом. Майстер звертався як до текстів [[Старий Заповіт|Старого]] і [[Новий Заповіт|Нового Заповітів]], так і до [[апокриф]]ів. В апокрифічній літературі художника цікавили насамперед епізоди дитинства [[Богоматір|Богоматері]] і [[Ісус Христос|Христа]]. Такі картини на перший погляд прості і невигадливі: хлопчик-Христос тримає свічку над Йосипом, що схилився до роботи ''("«Святий Йосип-тесля"»)''; юна Марія стоїть зі свічкою перед Своєю матір'ю Ганною, яка читає їй книгу ''("«Виховання Богоматері"»)''<ref name="artfrance.ru">[http://www.artfrance.ru/art/l/laturg/main.htm Ла Тур, Жорж де &nbsp;— artfrance.ru] {{ref-ru}}</ref>. Релігійні композиції Латура відмічені узагальненістю форм, шляхетною стриманістю емоцій і проникливим настроєм ''("«Новонароджений"», близько 1630 року)''<ref name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/102368/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80 Жорж де Латур, Большая советская энциклопедия &nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Геометричний початок, тяжіння до округлої довгастої форми чітко виявляються у найскладніших картинах Латура&nbsp;— - "«Скорботна свята Магдалина"» і особливо "«Святий Йосип-тесля"». У цьому ряду до більш ранньої творчості, мабуть можна віднести "«Поклоніння пастухів"» (з усіх луврських робіт вона найближча до найзнаменитішої і найкрасивішої картини Латура "«Новонароджений"», що знаходиться в художньому музеї міста Ренн).<ref name="smallbay.ru">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges.html Латур Жорж -&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>.
 
==== Новонароджений ====
[[Файл:Georges de La Tour 020.jpg|міні|200пкс|''Картина "«Новонароджений"»'']]
У картині "«Новонароджений"» ''([[Ренн]], Художній музей)'', що є одним з найбільш ліричних творів майстра, зображена молода мати, яка заколисує немовля. Інша жінка благоговійно дивиться на новонародженого. Урочиста тиша ночі, в яку занурені обидві жінки, справляє враження особливої значущості того що відбувається. Чарівність матері виражена найтонших відтінках тихої [[радість|радості]] і [[смуток|смутку]], материнської ніжності, любові і заклопотаності. Чистота червоного кольору її одягу створює атмосферу теплоти. Світло здається ллється зсередини і різко контрастує з майже чорним [[фон]]ом. Це надає [[образ]]ам Латура незвичайність, посилює у них зосередженість на внутрішніх переживаннях<ref name="Творчество">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges_creativity.html Творчество Жоржа де Латура -&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>.
 
==== Святий Себастьєн ====
Вершина творчості Латура -&nbsp;— картина "«Святий Себастьєн, оплакуваний Святою Іриною"» ([[Берлін]], Державний музей). В мовчанні глибокої ночі, освітленій яскравим полум'ям [[факел]]а, над тілом пронизаного стрілою Себастьєна поникли скорботні фігури жінок, які прийшли для обмивання ран і його оплакують. [[Художник]] передає не тільки загальне відчуття, а й відтінки цього почуття в кожній з фігур: застиглість, скорботне здивування, гіркий плач, милосердне [[співчуття]]. Художник ніде не допускає перебільшення, і тим сильніше вплив його [[образ]]ів, в яких [[жест]]и і самі [[силует]]и фігур знаходять емоційну виразність. Дуже красномовними є [[жест]]и жінок: одна розвела руки в сторони, інша схрестила сухі пальці. Погляди жінок і основні композиційні лінії спрямовані до тіла Себастьєна. У його наготі є героїчний символізм, що ріднить цей образ з творіннями майстрів французького класицизму<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593 — 16521593–1652) Татьяна Каптерева -&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. Суворий драматизм теми переданий міццю пластичних форм, скупістю жестів, наростаючою експресією світла. Сувора побудова композиції пронизана величавим [[ритм]]ом та філософською глибиною змісту<ref name="Творчество">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges_creativity.html Творчество Жоржа де Латура -&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>.
 
== Музеї, в яких зберігаються картини Латура ==
! Країна !! Назва музею
|-
| Франція ||
* [[Лувр]]
* Музей витончених мистецтв (Нант)
 
|-
| США ||
* Музей мистецтва (Лос-Анджелес) ''(Los Angeles County Museum of Art)''
* Центр Гетті ''(Getty Center)''
| Україна || [[Львівська національна галерея мистецтв]]
|}
 
 
== Посилання ==
61 015

редагувань