Розпад Австро-Угорської імперії: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 21:
Згодом почалися загальнонаціональні страйки під керівництвом місцевих національних комітетів, що і було останньою причиною розпаду імперії.
 
Розподіл кордонів і влади на півдні центральної Європи був вельми важким після листопада 1918. Після припинення роботи центрального уряду багато регіонів Австро-Угорщини зазнало вакуум влади, багато різноманітних сил намагались встати до влади--націоналісти, соціцалсоціал-демократи, комуністи. Деякі сусідні крраїникраїни, на кшталт Румунії, спробували окупувати прикордонні області. В той же час населення зазнало нестачу продовольства і було деморалізовано людськими втратами у війні. Все це ускладнювало рішення що до майбуття націй складаючих Австро-Угорщину.
 
[[Антанта]] вважала за потрібне окупувати терени імперії, але не мало на це реальних військ. На [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Паризькій мирній коонференції]] дипломати мали знайти компроміс між реально існуючую владою на місцях і вимогами націоналістів та стратегічними і політичними побажаннями Антанти.