Чортомлицька Січ: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zheliezko (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Zheliezko (обговорення | внесок)
Рядок 70:
 
З часів [[Гетьманщина|Гетьманщини]], збройними силами якої виступало Військо Запорозьке, утверджується термін «[[Військо Запорозьке|Низове Військо Запорозьке]]», військово-політичним центром якого стала Чортомлицька Січ. Як опозиційна військова сила, вона перебувала у скрутному становищі з першого дня свого заснування в часи [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. А так зване [[Андрусівське перемир'я]] [[1667]] року, укладене між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] та [[Московія|Московією]], значно погіршило становище Запорозької Січі, яка потрапила у подвійну немилість обох держав. Чортомлицька Січ стала першої Січчю, що мала трьох ворогів: [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], [[Московія|Московію]] та [[Кримське ханство]] в союзі з [[Османська імперія|Османською імперією]]. Тому січовики виступали у ролі союзників своїх ворогів, щоби за допомогою одного ворога побити іншого. Це пояснює їх об'єднання з [[Мазепа|Мазепою]]. Хоча вони й ворогували з гетьманом, проте разом з ним виступили проти [[Петро І|Петра І]].
====Доба Хмельниччини====
За часів Хмельниччини Січ надійно охороняла тодішні південні кордони України. Запорожці брали участь у походах гетьмана, відзначившись у битвах під Жванцем (1653 р.), Городком (1655 р.), під час другої облоги Львова (1655 р.) та ін., були активною силою в переможних битвах у Білорусії (Гомель, Бихів, тощо), Литві (взяття Вільно), Латвії (спільна з царськими військами облога Риги), Польщі (взяття Любліна), здійснювали походи проти Порти, Криму та ногайських орд.
 
=== Доба Руїни ===
Після смерті Б. Хмельницького політика Чортомлицької Січі йшла врозріз з політичними намірами володарів Гетьманщини. Так, запорожці не підтримали намагань гетьмана І. Виговського перетворити Україну на складову Речі Посполитої, згідно Гадяцького трактату. Тодішній кошовий отаман Я. Барабаш надав збройну допомогу М. Пушкарю, який прагнув стати гетьманом. Наслідком цього стало розгортання громадянської війни на території Гетьманщини 1657-1658 рр., в якій Чортомлицька Січ за підтримки Москви намагалася позбавити І. Виговського гетьманської булави. Після зречення І. Виговським гетьманства й обрання гетьманом Ю. Хмельницького, Чортомлицька Січ почала провідну роль не лише на теренах Нижнього Подніпров’я , а й на Лівобережній Україні. Так, відбувалися часті обміни посольствами та листування Коша з Московією, визнання московським царем кошового отамана І. Брюховецького одним з кандидатів на гетьманську булаву Лівобережної України. Кульмінацією впливу Чортомлицької Січі на політичні події Лівобережжя стали вибори гетьмана На Чорній Раді неподалік Ніжина у червні 1663 р. Саме 40-тисячне військо І. Брюховецької, більшість якого становили запорожці, стало головним аргументом перемоги останнього в боротьбі за гетьманську булаву.
З 1663 - к. 1660-х рр.. Чортомлицька Січ, що раніше виступала опозиційною силою Гетьманату, визначала зовнішню та внутрішню політику козацької держави. Новий гетьман І. Брюховецький почав призначати запорожців на полковницько-сотницькі уряди Гетьманшини, тим самим відсторонивши від цих посад вихідців із місцевої старшини. Так, у 1663 р. замість багатого й впливового В. Золотаренка, полковником було призначено неписьменного запорожця Матвія Гвинтівку, якого пізніше у 1667 р., змінив інший неписьменний січовик А. Мартинович. Водночас Переяславським полковником було призначено Д. Єрмолаєнка.
==== Участь у українсько-московській війні 1667-1668 рр. ====
Один із театрів війни розгорнувся на території Слобожанської України, де Іван Сірко, будучи харківським полковником, очолив побиття московських воєвод. Після поразки у війні, він повернувся на Січ. Відомо, що в ході військових дій на Лівобережжі, поряд з козаками гетьмана Івана Брюховецького, значних втрат московським військам було завдано запорозькими загонами. Так, у лютому 1668 р. кошовий отаман Олександр Урбанович на чолі запорозького полку звільнив Новгород-Сіверський, який обороняв московський воєвода Квашнін.
 
==== Будівництво фортець поблизу Січі====