Відкрити головне меню

Зміни

Автор повістей «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широкополі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам'яна веселка» «Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967), книги історичних повістей «Київські фрески» (1982), «Козаки в Дюнкерку»(2003), «Козак — душа правдивая»(2004); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів «Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних романів «Олександр Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986), «Ревучий» (1938), «Балада про степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984), укладач «Словника давньоукраїнської міфології» (1993).
 
Автор «Словника давньоукраїнської міфології»(1993), монографічно-пошукових книг «Міфи і легенди Давньої України»(2006), «Лебедія. Як і коли виникла Україна»(2005), «Як українські міфи по світу розійшлися»(2009) (<ref>[http://ukrlife.org/main/minerva/plachinda.htm]</ref>, згідно з якими історія українського народу починається від часів Мізинської стоянки (XX–XV тис.до &nbsp;н.&nbsp;е.)
 
== Сім'я ==
* Батько Плачинда Петро Максимович (1897–1981)&nbsp;— хлібороб, агроном;
* мати Марія Федосіївна (1905–1956)&nbsp;— селянка;
* дружина Ганна Василівна (1928)&nbsp;— філолог, коректор;
* син [[Плачинда Володимир Сергійович]] (1955)&nbsp;— кандидат історичних наук, сходознавець, дипломат, тимчасовий повірений у справах України в Саудівській Аравії;
* дочка Марія Сергіївна (1958)&nbsp;— філолог, кандидат філологічних наук, доцент НТУУ"Київський політехнічний інститут";
* дочка Галина Сергіївна (1967)&nbsp;— журналістка.
 
== Примітки ==