Прокудін Юрій Миколайович: відмінності між версіями

'''Юрій Миколайович Прокудін''' ([[15 лютого]] [[1911]], [[Херсон]] — [[12 вересня]] [[1992]]) — радянський [[ботанік]]-[[агростологія|агростолог]], [[доктор біологічних наук]], [[професор]] [[Харківський державний університет імені О. М. Горького|Харківського державного університету імені О. М. Горького]].

Народився 15 лютого 1911 р. в Херсоні в родині [[фельдшер]]а. У 1928 поступив на агробіологічний факультет [[Херсонський інститут соціального виховання|Херсонського інституту соціального виховання]], який закінчив у 1931 році. Ще під час навчання брав участь в експедиції Херсонської іхтіологічної станції з вивчення перспектив [[Рибне господарство|рибного господарства]] в сфері впливу майбутньої Кічкаської греблі та в студентській експедиції на територію заповідника [[Асканія-Нова (заповідник)|Асканія-Нова]]. Після закінчення інституту деякий час працював вчителем біології та завучем середньої школи в селі [[Плетений Ташлик]] [[Маловисківський район|Маловисківського району]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]. З 1933 р. навчався в [[Аспірантура|аспірантурі]] Науково-дослідного інституту ботаніки Харківського державного університету у секторі [[систематика рослин|систематики]] [[Покритонасінні|квіткових рослин]], яким керував [[Клоков Михайло Васильович|Михайло Клоков]]. З 1937 р. після захисту [[кандидат наук|кандидатської]] [[Дисертація|дисертації]] (тема — «Пирії України») почав працювати в Харківському державному університеті спершу науковим співробітником університетського ботанічного саду, пізніше в секторі квіткових рослин університетського інституту ботаніки. [[Друга світова війна|Війна]] застала його в експедиції на [[Кавказ]]і. Після повернення до [[Харків|Харкова]] записався в ополчення, брав участь у будівництві оборонних споруд у [[Харківська область|Харківській області]]. Евакуювався з міста разом з іншими співробтниками Харківського університету, 30 вересня 1941 р., коли на вулицях вже точилися бої. У 1941–1944 рр. перебував в евакуації у місті [[Кзил-Орда]] ([[Казахська РСР]]), де було організовано Об'єднаний Український університет. У травні 1944 р. повернувся до Харкова і очолив кафедру [[вищі рослини|вищих рослин]] університету. У 1952 р. — захистив [[доктор наук|докторську]] дисертацію за темою «Дикорослі [[злаки]] [[Крим]]у». З 1971 до 1986 рр. — завідувач кафедри ботаніки Харківського державного університету.