Довге (Хустський район): відмінності між версіями

Раніше в Довгому була велика єврейська громада. Перші євреї оселилися в Довгому у [[1768]] році. Єврейській общині було дозволено побудувати синагогу, ритуальну лазню(мікву) та відкрити окремий цвинтар. У 1884 році рабином був обраний Зеліг Ашер Грюнцвіґ (Grünzweig Asher Zelig), який організував в селі [[Єшива|єшиву]]<ref>The Encyclopedia of Jewish Life Before and During the Holocaust / edited by Shmuel Spector, Geoffrey Wigoder. — Volume 1. — New York: NYU Press, 2001. — P. 327{{ref-en}}</ref>. В Довгому також були [[хедер]] та [[Талмуд-тора (навчальний заклад)|талмуд-тора]]. В селі функціонували різні соціальні та благодійні єврейські організації, в тому числі Херва Кадіша («святе товариство» або погрібальне братство), читацький клуб, де вивчали раввинські тексти, а також представництво молодіжної сіоністської організації «Бетар». [[16 березня]] [[1939]] року угорські війська зайняли Підкарпатську Русь, а згодом становище євреїв погіршилось. У [[1941]] році під час перепису населення в Довгому виявлено 531 євреїв із загальної кількості 4676 мешканців. У липні [[1941]] року п'ять сімей було депортовано в місто Кам'янець-Подільський, де вони і загинули. Перший етап геттоізації розпочався [[16 квітня]] [[1944]] року, коли єврейську громаду було зібрано в місцевій релігійній школі. Але в результаті підкупу влади єврейською общиною, в селі оголосили карантин і депортація була відкладена на 2 тижні<ref>The Marmaros Book: In Memory of a Hundred and Sixty Jewish Communities / Compiled and Edited by S.Y. Gross and Y. Yosef Cohen. — Tel Aviv: Beit Marmaros, 1983. — P. 93-112{{ref-en}}</ref>. [[29 квітня]] єврейське населення Довгого було доставлено в Берегівське гетто, розміщене на території цегляного заводу. Їх майно було конфісковане, а [[15 травня]] людей потягами відправили у Аушвіц. Багато євреїв загинуло в дорозі. Через 3 дні вони прибули в табір смерті, де більшість потрапила прямо в газові камери. Кількість людей, що пережили Холокост, становила близько 90 осіб<ref>Randolph L. Braham. A magyarországi holokauszt földrajzi enciklopédiája. — Budapest: Park, 2007. — 261–262. old.{{ref-hu}}</ref>. За радянських часів практично всі довжанські євреї емігрували в Ізраїль. В селі залишився великий єврейський цвинтар зі старовинними кам'яними надгробками.