Хмара Степан Ількович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Personid (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Tyverets (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8:
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 12.10.1937
| місце_народження = село [[Боб'ятин]], [[ЛьвівськаЛьвівське область]]воєводство, Польща (нині – [[УРСРЛьвівська область]])
| дата_смерті =
| місце_смерті =
Рядок 60:
}}
 
'''Степан Ількович Хмара''' ({{н}} [[12 жовтня]] [[1937]], с. [[Боб'ятин]]) — український [[політик]], правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів, [[народний депутат України]] [[народні депутати України 1-го скликання|І]], [[народні депутати України 2-го скликання|II]] та [[народні депутати України 4-го скликання|IV]] скликань. [[Почесний громадянин Тернополя]]. Почесний член громадської організації [[Українське юридичне товариство|«Українське юридичне товариство»]].
 
[[Почесний громадянин міста Тернопіль]] ([[1991]]). [[Політв'язень]] ([[1980]]–[[1987]]). Голова Всеукраїнського комітету захисту політв'язнів (від [[2001]]).
 
== Біографія ==
Народився [[12 жовтня]] [[1937]] року ув селі [[Боб'ятин]] Львівського воєводства (ніні – [[Сокальський район|Сокальського району]] [[Львівська область|Львівської області]]), в селянській родині.
 
Освіта вища, у [[1964]] р. закінчив [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Львівський медичний інститут]], лікар-стоматолог.
 
З [[1964]] р. — лікар-стоматолог у смт. [[Гірник (Львівська область)|Гірник]] [[Червоноградська міська рада|Червоноградської міської ради]] Львівської області. Бере участь у [[Дисидентський рух|дисидентському русі]]. Розповсюджує самвидав та іншу заборонену літературу. У [[1960-ті]] роки вперше в Україні переклав працю [[Сахаров Андрій Дмитрович|Сахарова]] «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес». Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув'язненим [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеславом Чорноволом]], продовжує видавати підпільно «[[Український вісник (1970—1972, 1987—1989)|Український вісник]]». У [[1974]] році в рамках «Українського вісника» виходять його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. За політичну та правозахисну діяльність у [[1980]] році був заарештований [[КДБ]] та засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів № 35, 36 на [[Урал]]і. За нескорену позицію і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру.
 
У [[1987]] р. повернувся в [[Україна|Україну]], став одним із керівників [[Українська Гельсінська спілка|УГС]], а опісля її перетворення на [[Українська республіканська партія|УРП]] з квітня [[1990]] р. — заступником голови партії.