Довге (Хустський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 156:
=== Чехословацький період (1920–1939) ===
У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] багато жителів мобілізовано до австро-угорської армії, чимало з них загинуло на східних та італійських фронтах. Восени [[1918]] року імперія Габсбургів перестає існувати. [[21 березня]] [[1919]] в Угорщині та на Закарпатті була здійснена соціалістична революція<ref name="USSR_history" />. На наступний день у Довгому встановлено владу [[Угорська Радянська Республіка|Угорської радянської республіки]]. [[29 квітня]] [[1919]] Довге окупували війська боярської Румунії, а влітку того ж року село зайняли чехословацькі окупаційні війська<ref name="USSR_history" />. В [[1920]] році, як частина [[Підкарпатська Русь|Підкарпатської Русі]], Довге увійшло до складу [[Чехословаччина|Чехословаччини]].
У чехословацький період працювали семирічна державна (так звана народна) школа для дітей-русинів, чеська школа, а також державна (народна) господарська школа. Діяли просвітницькі організації «Просвіта» та Товариство імені О.[[Духнович]]а. На початку 1930-х років адміністративний Довжанський округ було розформовано.[[Файл:Dolha 1940.jpg|міні|праворуч|300пкс|Довжанський лісопильний завод. 1930-і роки]]
Внаслідок [[Мюнхенська угода 1938 року|Мюнхенського договору]] Чехословаччина почала втрачати території — і уряд [[Карпатська Україна|Карпатської України]] був змушений перенести столицю автономії з [[Ужгород]]а на неокуповану територію. Розглядалися два населені пункти, які повинні були стати новою столицею — селище Довге та місто [[Хуст]]. Василь [[Гренджа-Донський]] у своїй книзі «Щастя і горе Карпатської України»<ref>Ґренджа-Донський Василь. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади / Упорядкування та примітки Д. М. Федаки; вступна стаття В. І. Ільницького, Д. М. Федаки. — Ужгород: ВАТ „Видавництво «Закарпаття»“, 2002. — С. 162</ref> згадує ці події [[26 лютого]] [[1939]] року:
{{Цитата|Може, міністр [[Ревай Федір|Ревай]] і мав правду, коли настоював на тому, щоб за нову столицю не брати [[Хуст]], але Довге. По-перш, що Довге не є так близько границі, по-друге — воно чисто українське село, нема там мадярів і жидів небагато, нема жодних національних меншостей, які роз'їдають кожну державу. Подивіться тільки на вислід виборів: У Довгому 2071 голосів за УНО, а тільки 7 проти, тоді, коли в Хусті за нами голосувало 6208, а вороже поставилось 2122!}}
У [[1939]] році все населення села нараховувало близько 4000 мешканців. У той день, коли в Хусті було проголошено незалежність Карпатської України, — [[15 березня]] [[1939]] — Довге окупувала [[хортистська Угорщина]].
| |||