Відмінності між версіями «Двадцята династія єгипетських фараонів»

нема опису редагування
'''XX династія''' - — одна з династій [[фараон]]ів в Стародавньому Єгипті. Її правлінням закінчилося [[Нове царство (Стародавній Єгипет) | Нове царство]], після чого настав так званий [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третій перехідний період]]. Разом з [[XIX династія | XIX династією]] їх часто об'єднують в династію [[Рамессиди | Рамессидів]].
 
== Історія ==
Обставини зміни [[XIX династія | XIX династії]] на XX не дуже добре відомі. Ймовірно після смерті [[Рамсес II | Рамсеса II Великого]] центральна влада ослабла, а також відновилося протистояння між різними угрупованнями, затихле на деякий час після закінчення правління [[Ехнатон | Аменхотепа IV (Ехнатона)]]. Наприкінці правління жінки-фараона [[Таусерт]] їх XIX династії в Єгипті виникла громадянська війна, в якій взяли участь і іноземці. В результаті на престолі її змінив (можливо повалив) [[Сетнахта]], що заснував XX династію. Його походження невідоме, але можливо, що його батьком був один із синів фараона Рамсеса II Великого. Його дружина Тейє Меренісет можливо була дочкою фараона [[Мернептах]]а.
 
[[Євсевій Кесарійський]], цитуючи [[Манефон]]а, повідомляє, що в XX династії було 12 фараонів, що правили 172 роки<ref name="Eusebius">{{книга|автор=Eusebius|заголовок=Chronicle |ссылка=http://www.attalus.org/translate/eusebius1.html#145 |pages=145—146}}</ref>. Сучасні єгиптологи хронологічно правління XX династії відносять до періоду:
 
* 1186/1185 -&nbsp;— 1070/1069 роки до н. &nbsp;е. (бл. 116 років) -&nbsp;— по Ю. фон Бекерату;
* 1190-10771190–1077 роки до н. &nbsp;е. (бл. 113 років) -&nbsp;— по Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону<ref name="Hornung">{{книга|автор=Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. |заголовок=Ancient Egyptian Chronology |seite=493}}</ref>.
 
Під час свого недовгого правління енергійний Сетнахта, який намагався продовжувати традиції Рамсеса II Великого, зміг вивести Єгипет з кризи, придушивши повстання в Єгипті і зміцнивши центральну владу. Під час тривалого правління його сина [[Рамсес III | Рамсеса III]], яке ознаменувалося військовими походами і перемогами, а також колосальним храмовим будівництвом, влада фараона ще більше зміцнилася. Але це був останній період розквіту Єгипту. Незважаючи на окремі успіхи Рамсеса III, під час його правління процес ослаблення Єгипту продовжився. Бажаючи отримати допомогу жрецтва, фараон надав багато привілеїв храмам, а також робив їм величезні пожертвування. В результаті значення жрецтва значно зросло, храми стали себе протиставляти центральній владі. Крім того, завойовницькі походи, які вів Рамсес III, призвели до зменшення армії. Внутрішнє становище в Єгипті погіршувалося, а скарбниця меншала. На тлі цього почалися чвари між різними придворними угрупованнями, а сам Рамсес III став жертвою одного з змов.
При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки [[Нубія | Нубію]]. При цьому посилилився політичний та економічний поділ [[Нижній Єгипет | Нижнього]] і [[Верхній Єгипет | Верхнього Єгипту]], де влада поступово зосередилася в руках [[Фіви (Єгипет) | фіванських]] жерців [[Амон]]а. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав [[Рамсеснахт]], потім його змінив син, [[Аменхотеп (жрець Амона) | Аменхотеп]], який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в [[Ель-Каб | Ель Кабі]]. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління [[Рамсес IX | Рамсеса IX]]. У той час як влада і престиж фараонів зменшувалася, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=189—191}}</ref>.
 
Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в [[Долина Царів | Долині царів]]. Збереглися [[Папірус Еббота | папіруси Еббота]] і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XIII династії]] [[Собекемсаф]]а, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і [[Сеті I]]. З фараонів [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XVIII]] -&nbsp;— XX династій тільки мумії [[Аменхотеп II | Аменхотепа II]] і [[Тутанхамон]]а були знайдені в своїх гробницях<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=192—193}}</ref>.
 
Під час правління [[Рамсес XI | Рамсеса XI]], останнього правителя XX династії, в руках верховного жерця Амона [[Херіхор]]а виявилися зосереджені всі вищі державні посади -&nbsp;— [[чаті]] і глави єгипетської армії.
 
Традиційно вважається, що після смерті Рамсеса XI влада в Південному Єгипті виявилася в руках верховного жерця Херіхора, який проголосив себе фараоном, утворивши незалежну жрецьку державу. При цьому в [[Дельта Ніла | Дельті]] це не визнали, там утворилася своя династія -&nbsp;— [[XXI династія (Давній Єгипет) | XXI]], котра правила з [[Таніс]​​]і. В результаті Єгипет як єдина держава перестав існувати, почався період староєгипетської історії, який називається [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третім перехідним періодом]]<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=205—206}}</ref>. Водночас історик [[І. А. Стучевський]] висунув гіпотезу, за якою Херіхор був проголошений фараоном ще за життя Рамсеса XI, оскільки він помер до 25 року правління Рамсеса XI, коли його на посаді верховного жерця Амона змінив [[Піанхі]]<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=145—146, 151—158}}</ref>. Згідно Стучевського, після смерті Херіхора його син Піанхі не ризикнув прийняти титул фараона, оскільки його противником виступив правитель Нижнього Єгипту [[Несубанебджед]]. Тільки син Піанхі, [[Пінеджем I]], став знову використовувати царську титулатуру<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=178—179}}</ref>.
 
== Список фараонів ==
| <small>'''Ю. фон Бекерат'''
|-
| [[Сетнахт]] || Усеркаура || 1190—1188 || 1186/1185 &nbsp;— 1183/1182||
|-
| [[Рамсес III]] || Усермаатра Меріамон || 1187—1157 || 1183/1182 &nbsp;— 1152/1151 ||
|-
| [[Рамсес IV]] || Усер/Хекамаатра Сетепенамон || 1156—1150 || 1152/1151 &nbsp;— 1145/1144 ||
|-
| [[Рамсес V]] || Усермаатра Сехеперенра || 1149—1146 || 1145/1144 &nbsp;— 1142/1140 ||
|-
| [[Рамсес VI]] || Небмаатра Меріамон || 1145—1139 || 1142/1140 &nbsp;— 1134/1132 ||
|-
| [[Рамсес VII]] || Усермаатра Сетепенра Меріамон || 1138—1131 || 1134/1132 &nbsp;— 1126/1123 ||
|-
| [[Рамсес VIII]] || Усермаатра Ахенамон || 1130 || 1126/1123 &nbsp;— 1125/1121 ||
|-
| [[Рамсес IX]] || Неферкара Сетепенра || 1129—1111 || 1125/1121 &nbsp;— 1107/1103 ||
|-
| [[Рамсес X]] || Хепермаатра Сетепенра || 1110—1107 || 1107/1103 &nbsp;— 1103/1099 ||
|-
| [[Рамсес XI]] || Менмаатра Сетепенптах || 1106—1077 || 1103/1099 &nbsp;— 1070/1069 ||
|}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Історія Єгипту]]