Відмінності між версіями «Двадцята династія єгипетських фараонів»

Під час правління [[Рамсес XI | Рамсеса XI]], останнього правителя XX династії, в руках верховного жерця Амона [[Херіхор]]а виявилися зосереджені всі вищі державні посади - [[чаті]] і глави єгипетської армії.
 
Традиційно вважається, що після смерті Рамсеса XI влада в Південному Єгипті виявилася в руках верховного жерця Херіхора, який проголосив себе фараоном, утворивши незалежну жрецьку державу. При цьому в [[Дельта Ніла | Дельті]] це не визнали, там утворилася своя династія - [[XXI династія (Давній Єгипет) | XXI]], котра правила з [[Таніс]​​]і. В результаті Єгипет як єдина держава перестав існувати, почався період староєгипетської історії, який називається [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третім перехідним періодом]]<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=205—206}}</ref>. Водночас історик [[І. А. Стучевський]] висунув гіпотезу, за якою Херіхор був проголошений фараоном ще за життя Рамсеса XI, оскільки він помер до 25 року правління Рамсеса XI, коли його на посаді верховного жерця Амона змінив [[Піанхі]]<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=145—146, 151—158}}</ref>. Згідно Стучевського, після смерті Херіхора його син Піанхі не ризикнув прийняти титул фараона, оскільки його противником виступив правитель Нижнього Єгипту [[Несубанебджед]]. Тільки син Піанхі, [[Пінеджем I]], став знову використовувати царську титулатуру<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заглавие=Рамсес II и Херихор|страницы=178—179}}</ref>.
 
== Примітки ==