Вікіпедія

Національний музей бджільництва України: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 16:
|website =
}}
'''Національний музей бджільництва України''' відкрив свої двері для відвідувачів у середині 1980-х років. Він став структурним підрозділом [[Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича|Інституту бджільництва]], заснованого завдяки праці [[Прокопович Петро Іванович|Петра Прокоповича]] та його соратників. Територія музею безпосередньо межує з територіями [[Клінічна лікарня "Феофанія"|Клінічної лікарні "Феофанія"]], [[Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича|Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича]]. Поруч розташовані [[Головна астрономічна обсерваторія НАН України]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]], [[Національний музей народної архітектури та побуту України]], [[Садово-парковий комплекс НАН України]] "Феофанія".▼
 
▲'''Національний музей бджільництва України''' відкрив свої двері для відвідувачів у середині 1980-х років. Він став структурним підрозділом [[Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича|Інституту бджільництва]], заснованого завдяки праці [[Прокопович Петро Іванович|Петра Прокоповича]] та його соратників. Територія музею безпосередньо межує з територіями [[Клінічна лікарня "Феофанія"|Клінічної лікарні "«Феофанія"»]], [[Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича|Інституту бджільництва ім. П. І.  Прокоповича]]. Поруч розташовані [[Головна астрономічна обсерваторія НАН України]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]], [[Національний музей народної архітектури та побуту України]], [[Садово-парковий комплекс НАН України]] "«Феофанія"».
 
== Історія місцевості ==▼
 
У 16-му столітті ця місцевість належала [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерському монастирю]]. А пізніше стала особистою власністю київських метрополитів: спочатку – — [[Петро Могила|Петра Могили]], згодом Сильвестра Косова.▼
▲==Історія місцевості==
▲У 16-му столітті ця місцевість належала [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерському монастирю]]. А пізніше стала особистою власністю київських метрополитів: спочатку – [[Петро Могила|Петра Могили]], згодом Сильвестра Косова.
Наприкінці 18-го століття територія [[Феофанія|Феофанії]] вже належала Софіївському чоловічому монастирю.
Після указу імператриці Катерини II з 1786 і до 1802 років ця місцевість перебувала у власності державної казни, а відтак була власністю настоятеля [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського Золотоверхого монастиря]] Феофана (Шиянова) – — Київського вікарія і помічника митрополита.
Саме Феофан – — перший Київський вікарний єпископ зводить тут заміську резиденцію дачного типу для настоятелів Михайлівського Золотоверхого монастиря, перетворюючи з 1803 року територію на пустинь, названу ім’ямім'ям її засновника – — Феофана. Майже 28 років (1807-1835 1807–1835 рр.) резиденція стояла пустою. До 1920 року – — це власність Лаври, пасічний хутір, який у 1934 році закрили і пустинь взагалі перестала існувати.
 
 
== Експозиція музею ==
Рядок 33 ⟶ 31:
У вітринах музею виставлено інвентар бджолярів XIX сторіччя, є малюнки та гравюри, присвячені темі меду, є навіть перші видання, які відображають розвиток «медової науки», як в Україні, так й у світі. Гордістю музею є спеціально сконструйовані наглядові вулики, крізь які можна подивитися, як живуть бджоли, як будують стільники, вивантажують принесений нектар, пилок, виховують нових бджілок. Музей також розповідає про корисні властивості різноманітних продуктів бджільництва (мед, віск, обніжжя, перга, прополіс, забрус, бджолина отрута).
 
Експозиція також розповідає про святих, які сприяють медозбору, про традиційні народні «медові» свята, про те, як у давнину готували медові напої та солодощі, які користувалися неймовірною популярністю. У музеї бджільництва можна навіть продегустувати різні сорти меду. Розповідають екскурсантам й про будівлю, в якому знаходиться будинок-квартира засновника сучасного рамкового бджільництва П. І. Прокоповича. Є окремий стенд, де представлена інформація про всіх видатних бджолярів України. Музей бджільництва має в своєму розпорядженні й сучасні технології. До уваги відвідувачів три діорами, всілякі фонограми, що дозволяють простежити всю історію розвитку бджільництва та його сучасний стан, включаючи такі його форми, як апітерапія та ветеринарія бджіл. Сучасний музей бджільництва — це не тільки експонати, на території працює кабінет апітерапії, де можна скористатися послугами медового масажу, здійснюється продаж різноманітних сортів меду. Музей підтримує тісні зв'язки з журналом «Український пасічник», російськими журналами «Бджільництво» та «Пасіка». Щорічно 19 серпня в музеї бджолярства відзначається День пасічника, заснований Наказом Президента України за ініціативою Міністерства агропромислового комплексу та Спілки пасічників. ВсіУсі бажаючіохочі можуть придбати як продукти бджільництва, так й необхідний інвентар. Гостей розважають народні колективи.
 
== Див. також ==
Рядок 43 ⟶ 41:
{{Визначні місця Києва}}
 
[[Категорія:Музеї КиєваГолосіївського району]]
[[Категорія:Гастрономічні музеї|Бджільництво]]
[[Категорія:Бджільництво]]
Рядок 49 ⟶ 47:
[[Категорія:Феофанія]]
[[Категорія:Голосіїв]]
[[Категорія:Голосіївський район]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Національний_музей_бджільництва_України