[[Файл:James IV of Scotland.jpg|thumb|right|300px| Яків IV, король Шотландії]]
'''Яків IV''' ({{lang-en|James IV}}, [[17 березня]] [[1473]]-[[9 вересня]] [[1513]]) — [[король]] [[Шотландія|Шотландії]] ([[1488]]—–[[1513]]) з династії [[Стюарти|Стюартів]], перший король [[Епоха Відродження|епохи Відродження]].
Яків IV був старшим сином короля Шотландії [[Яків III (король Шотландії)|Якова III]] і Маргарити Датської. Відразу після народження він отримав титули герцога Ротсея, графа Карріка і лорда Каннінгема.
В 1488 р. п'ятнадцятирічний Яків став номінальним лідером заколоту південно-шотландських баронів проти свого батька. Королівська армія була розбита повсталими в битві при Сочіберне 11 червня 1488, Яків III загинув, рятуючись втечею, і молодий принц зійшов на престол Шотландії під ім'ям Якова IV.
Вищі посади в королівської адміністрації зайняли лідери заколоту проти Якова III - — представники родів Хепберн і Хьюмом. Канцлером Шотландії став граф Аргайл. Однак домінування в органах влади вузької олігархії кількох сімей незабаром викликало невдоволення інших учасників заколоту 1488 р., не отримали свою частку винагороди. Це призвело в 1489 р. до повстання графа Леннокса, яке хоч і було придушене королівськими військами, спричинило за собою ліквідацію олігархічного правління і залучення на королівську службу ширших верств дворянства. До 1491 р., коли Яків IV повністю позбувся опіки, вже можна говорити про складанні нової системи королівської влади в країні, заснованої на сильній, авторитарної влади короля з опорою на найширші верстви дворянства.
