Вільне місто: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Ві́льне мі́сто''' (''у [[міжнародне право|міжнародному праві]]''), самостійна територіально-політична нейтральне і демілітаризоване утворення, правовий режим якої встановлюється [[міжнародний договір|міжнародними договорами]] і гарантується [[держава]]ми або [[міжнародна організація|міжнародними організаціями]]. Користується певною міжнародною правосуб'єктністю.
==В [[Середньовіччя|Середньовіччі]]==
Вперше в міжнародно-правовій практиці по [[Віденський трактат|Віденському трактату]] [[1815]] [[Краків]] з територією, що оточує його, був оголошений «вільним, незалежним і абсолютно нейтралізованим містом» під заступництвом [[Російська імперія|Росії]], [[Австро-Угорщина|Австрії]] і [[Пруссія|Пруссії]]. Правове положення Кракова як вільне місто було визначено в спеціальному Додатковому договорі про Краків від 21 квітня (3 травня) [[1815]] і статтями головного Акту Віденського конгресу від 28 травня (9 червня) 1815.▼
Первісно практика одержання назви «Вільне місто» зявилась в [[Німеччина|Німеччині]] ({{lang-de|Freie Stadt}}).
Цей [[титул]] одержали міста, що в 13. і 14. століттях, завдяки боротьбі бюргерства з [[феодал]]ами, звільнилися від влади своїх [[архиєпіскоп]]ів. Поперше це були [[Кьольн]], [[Зьост]], [[Майнц]], [[Ауґсбурґ]], [[Вормс]], [[Шпейєр]], [[Страсбург]] та [[Базель]].
Вони добилися права самоврядування, власного використання [[Податок|податків]] та частково функції суду.
На відміну від [[імперське місто|імперських міст]], вищезгадані міста були звільнені від кайзерських військових та податкових обовязків. Кайзер не мав на права їх продажу чи застави. Загальні імперські обовязки залишались тільки на випадок захисту міста під час війни та участі в [[Хрестові походи|хрестових походах]].
Потім до цих міст приєдналася велика кількість міст [[Ганза|Ганзи]] - начолі з [[Любек]]ом, [[Гамбург]]ом, [[Данціґ]]ом, [[Бремен]]ом та ін.
Вільні міста під час зборів Райхстагу разом з імперськіми містами утворювали окрему групу, що згодом одержала узагальнюючу назву «Вільні і імперські міста» ({{lang-de|Freie- und Reichsstädte}}). З часом, завдяки повсякденному мовному змішуванню, зявилося та утвердилось поняття «Вільне імперське місто».
==В ХІХ віці==
▲
Після 1-ої світової війни 1914—18 за [[Версальський договір|Версальським договором]] [[1919]] року статус Вільного міста був встановлений для [[Вільне місто Данциг|Данциг]]а, виділеного в самостійне політичне утворення, — «вільна держава» — з своєю конституцією (вступила в силу 4 червня 1922) і органами влади і управління (фолькстаг, сенат), а також своїм громадянством. Правовий статус В. м. Данцига визначався Версальським мирним договором (ст. ст. 100—108), польсько-данцигськой паризькою конвенцією від 9 листопада [[1920]], конституцією В. р., затвердженої Радою [[Ліга Націй|Ліги Націй]], польсько-данцигським договором від 24 жовтня [[1921]] і рядом резолюцій Ради Ліги Націй. Данциг був поставлений під захист Ліги Націй. Особливістю правового положення Вільного міста Данцига з'явилося те, що для забезпечення виходу [[Польща|Польщі]] до моря їй в Данцизі були надані широкі політичні і економічні права: територія В. р. була включена до складу митної межі Польщі; Польща отримала право користуватися данцигським портом для свого експорту і імпорту, право управління залізничною мережею; на Польщу було покладено ведення зовнішніх стосунків Данцига і захист його громадян за кордоном. На початку 2-ої світової війни у вересні 1939 Данциг був захоплений гітлерівською Німеччиною, в 1945 був звільнений Радянською Армією і відповідно до [[Потсдамська угода|Потсдамською угодою]] 1945 увійшов до складу Польщі під назвою [[Гданськ]].
| |||