Алгонкінські мови: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 31:
** група сок-фокс: [[сок-фокс|сок-фокс (сок і мескуакі)]]
* 7. [[Шоні (мова)|шоні]] (шауні)
* 8. '''арапахська''' гілка:
** група арапахо-гро-вантр: [[арапахо (мова)|арапахо]], [[гро-вантр]] (аціна), бесавунена {{†}}
** група наватінехена: наватінехена {{†}}
Рядок 38:
Раніше використовувалася простіша класифікація, відповідно до якої алгонкінські мови ділилися на три групи — східні, центральні та рівнинні (західні).
== Граматичні особливості ==
Алгонкінські мови відомі своєю полісинтетичною [[Морфологія (лінгвістика)|морфологією]] та розвиненою системою дієслів.{{sfn|Pentland|2006|163}} Іноді одне слово може означати ціле речення, наприклад (мова меноміні): ''paehtāwāēwesew'' "Його почули вищі сили", або (рівнинний крі) ''kāstāhikoyahk'' "Це нас лякає".
Алгонкінські [[іменник]]и граматично поділяються та ті, що позначають істот і неістот.{{sfn|Pentland|2006|pp=163}} Іншою особливістю іменників є поділ на проксимативні та обвіативні. Обвіативні використовуються для позначення об'єктів, які є головною темою обговорення, а обвіативні - для менш суттєвих речей чи істот.{{sfn|Pentland|2006|p=164}}
[[Займенник]]и розрізняють три особи, однину і множину, включний і виключний варіанти слова «ми», та проксимативність/обвіативність у третій особі.{{sfn|Pentland|2006|p=164}}
''
==Посилання==
*[http://www.native-languages.org/famalg.htm Алгонкінські мови] на Native-languages.org
| |||