Луїза Райнер: відмінності між версіями

Дочка Генріха Райнера і Емілі Райнер (дівоче прізвище Кенігсбергер), Луїза народилася і здобула освіту у [[Відень|Відні]].<ref Name=Affron>Affron, Charles, and Edelman, Rob. ''International Dictionary of Films and Filmmakers'', St. James Press (1997) pp. 997–999</ref> Вперше вона з'явилася на сцені в [[1928 рік|1928]] в театрі Дюмонт свого рідного міста. Пізніше вона грала в таких п'єсах як «Мадемуазель» Жака Деваля, «Люди в білому» [[Сідней Кінгслі|Сіднея Кінгслі]], «Свята Іоанна» [[Джордж Бернард Шоу|Джорджа Бернарда Шоу]], "[[Міра за міру]] "[[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]], « Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло. Крім того, Луїза працювала у віденському театрі [[Макс Рейнхардт|Макса Рейнхардта]]. Вона вже знялася в декількох німецьких фільмах, коли зустріла агента голлівудської кіностудії «[[Metro-Goldwyn-Mayer]]».

 

 

За ролі в перших двох картинах вона виграла два «[[Оскар (премія)|Оскари]]» підряд. Такий успіх був безпрецедентний для іноземки, проте за словами самої Луїзи, ці дві премії&nbsp;— найгірше, що відбулося в її кар'єрі. На думку багатьох критиків, гра Луїзи у фільмі «Добра земля» була не така гарна як гра [[Грета Гарбо|Грети Гарбо]] у фільмі «[[Дама з камеліями (фільм)|Дама з камеліями]]». З легкої руки Райнер з'явилося уявлення про «оскарівський прокляття»: вигравши заповітну статуетку, актор вже не може зіграти нічого путнього.