Вікіпедія

Росохач (Чортківський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
правки, заміна картки, доповнення, посилання на джерела
Рядок 1:
{{Otheruses|Росохач}}
{{Село України
| назва = Росохач
| область = {{Тр}}
| район = [[Чортківський район|Чортківський]] = {{Тр-Ч}}
| рада = [[Росохацька сільська рада (Чортківський район)|Росохацька сільська рада]]
| код КОАТУУ = 6125587001
| розташуваннязображення =
| зображення_розмір =
| mapx =
| зображення_підпис =
| mapy =
| облікова картка =
| засновано = 1785
| населеннярозташування = 1 947Chortkivskyi.jpg
| опис розташування =
| територія = 3.263
| mapx = 115
| ref-територія =
| площаmapy = 85
| ref-площазасновано = 1785
| щільністьперша згадка = 596.69
| висота колишня назва =
| ref-висотанаселення = 1 947
| територія = 3.263
| водойма = [[Серет (притока Дністра)|Серет]]
| ref-територія =
| поштовий індекс = 48560
| площа =
| телефонний код = 3552
| ref-площа =
| координати = {{coord|48|57|13|N|25|48|50|E|scale:30000|display=inline,title}}
| щільність = 596.69
| поштовий індекс = 48560
| телефонний код = 3552
| катойконіми =
| день села =
| координати = {{coord|48|57|13|N|25|48|50|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 48 || lat_min = 57 || lat_sec = 13
| lon_deg = 25 || lon_min = 48 || lon_sec = 50
| адресависота = 48560, с.Росохач =
| ref-висота =
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=31927 Росохач]
| водойма = [[Серет (притока Дністра)|Серет]]
| прапор =
| гербадреса = с. Росохач, 48560
| відстаньвеб-сторінка о =
| сільський голова =
| ref-відстань о =
| відстаньпрапор р = 13 =
| опис прапора =
| ref-відстань р =
| станціягерб = Нагірянка =
| відстаньопис стгерба = 4 =
| відстань до обласного центру =
| ref-відстань до обласного центру =
| відстань до районного центру = 13
| ref-відстань до районного центру =
| відстань до сільської ради =
| ref-відстань до сільської ради =
| станція = Нагірянка
| відстань до залізничної станції =
| схема =
}}
'''Росо́хач''' — [[село]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на [[річка|річці]] [[Серет (притока Дністра)|Серет]], у центрі району. Центр [[Росохацька сільська рада (Чортківський район)|сільради]].
 
'''Росо́хач''' — [[село]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на [[річка|річці]] [[Серет (притока Дністра)|Серет]], в центрі району. Центр [[Росохацька сільська рада (Чортківський район)|сільради]].
 
Населення — 1836 осіб ([[2007]]).
 
== Історія ==
Поблизу села виявлене поселення [[Трипільська культура|трипільської культури]] етапу В. Підйомний матеріал (уламки кераміки, фрагмент мідної сокири) зберігається в [[Львівський історичний музей|Львівському історичному музеї]]<ref>Археологічні пам'ятки Української РСР.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1966.&nbsp;— С.&nbsp;313</ref><ref>Записки Наукового товариства ім. Шевченка.&nbsp;— Льві, 1937.&nbsp;— Т.&nbsp;154.&nbsp;— С.&nbsp;256</ref>.
 
Перша писемна згадка&nbsp;— [[1785]].
* Поблизу села виявлене поселення [[Трипільська культура|трипільської культури]] етапу В. Підйомний матеріал (уламки кераміки, фрагмент мідної сокири) зберігається в [[Львівський історичний музей|Львівському історичному музеї]]<ref>Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 313</ref><ref>Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Льві, 1937. — Т. 154. — С. 256</ref>.
* Перша писемна згадка&nbsp;— [[1785]].
* Діяли «[[Просвіта]]», «[[Сокіл]]», «[[Союз українок]]» та інші товариства, кооператива.
* Під час німецько-нацистської окупації у Росохачі розстріляли 52 особи.
* На початку 1970-х років у селі було створено підпільну антирадянську організацію молоді — [[Росохацька група|Росохацьку групу]] з дев'яти юнаків.
 
Діяли «[[Просвіта]]», «[[Сокіл]]», «[[Союз українок]]» та інші товариства, кооператива.
== Пам'ятки ==
 
Під час німецько-нацистської окупації в Росохачі розстріляли 52 особи.
* Є церкви святого Миколая: У самому центрі села красується величнй православний храм [[святий Миколай|св. Миколая]] святиня і окраса села.
 
На початку 1970-х років у селі було створено підпільну антирадянську організацію молоді&nbsp;— [[Росохацька група|Росохацьку групу]] з дев'яти юнаків.
Храм побудований на початку 19 ст. (попередній храм був деревянний ) на кошти і стараннями громади і освячений на літнього Миколая у 1904 році.
 
== Релігія ==
За свою більш , як столітню історію в нашому храмі служило 16 священників.
Є дві церкви святого Миколая.
 
=== Церква святого Миколая УПЦ КП ===
Першим настоятелем ,за якого збудовано і освячено храм був священник на прізвище Ковч (служив~1901-1914)
Храм побудований на початку XIX&nbsp;ст. (попередній храм був дерев'янний) на кошти і стараннями громади і освячений на літнього Миколая у 1904 році.
 
За більш як столітню історію уу храмі служило 16 священників:
з 1914 по 1918 служив о. Северин [[Стрільбицькі|Стрельбицький]], (похований на сільському кладовищі)
* першим настоятелем, за якого збудовано і освячено храм був священник на прізвище Ковч (служив десь у 1901-1914 роках)
* з 1914 по 1918&nbsp;— о. Северин [[Стрільбицькі|Стрельбицький]], (похований на сільському кладовищі)
* з 1918 по 1944&nbsp;— о. Степан Оробець (1944 заарештований КДБ)
* з 1944 по 1947&nbsp;— священик Когут (1947 заарештований КДБ)
* з 1947 до початку 1950-х&nbsp;— священик Тимчук (на початку 1950-х років заарештований КДБ)
* наступним був о. Франко Крушельницький,
* також свящ. Богданець, свящ. Шлапак, свящ. Потурняк, о. Іван Стахун (похований на сільському кладовищі), о. Іван Гура, о. Роман Марчишак, о. Миколай Паскевич, о. Михайло Галайцьо, о. Федір Фармазюк, о. Роман Глубіш,
* сьогодні настотелем є о. Євген Махніцький.
 
=== Церква святого Миколая УГКЦ ===
з 1918 по 1944 служив о. Степан Оробець (1944 заарештований КДБ)
Греко-каталицька церква святого Миколая збудована в 1995 році.
 
=== Каплиці ===
з 1944 по 1947 служив священик Когут(1947 заарештований КДБ)
Каплиця Пресвятої Богородиці (1990) знаходиться на околиці села на високому пагорбі над р. Серет. До каплички веде мурована Хресна дорога. Сама капличка збудована навколо джерела.
 
Каплиця святого Миколая (1991, мур.).
з 1947 допочатку 50-х служив священик Тимчук(на початку 50-х років заарештований КДБ)
 
== Пам'ятники ==
наступним був о. Франко Крушельницький,
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1958), першому голові колгоспу П. Безпальку (1969, скульптор В. Голофаєв), встановлено пам'ятний хрест на честь Незалежності України (1991), насипано символічну могилу [[УСС]].
 
свящ. Богданець,
 
свящ. Шлапак,
 
свящ. Потурняк,
 
о. Іван Стахун (похований на сільському кладовищі),
 
о. Іван Гура,
 
о.Роман Марчишак,
 
о. Миколай Паскевич ,
 
о. Михайло Галайцьо,
 
о. Федір Фармазюк ,
 
о. Роман Глубіш,
 
на даний час настотелем є о. Євген Махніцький.
 
І церква святого Миколая (1995) греко-каталицька. Каплиці Пресвятої Богородиці (1990), окрасою нашого села є капличка, яка розміщена на окраїні села на на високому пагорбі над р. Серет. До каплички веде Хресна Дорога. Сама капличка побудована навколо джерела, яке виточує цілющі води, які не висихають і у сильну спеку і не замерзають у люті морози. До каплички ніколи не заростає стежина бо кожний спраглий ,там може втамувати свою спрагу як фізичну так і духовну.) та святого Миколая (1991, мур.) мурована хресна дорога.
 
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1958), першому голові колгоспу П. Безпальку (1969, скульп. В. Голофа єв),
 
встановлено пам'ятний хрест на честь Незалежності України (1991),
 
насипано символічну могилу [[УСС]].
 
== Соціальна сфера ==
 
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, ЗАТ «Агропродукт», ПАП «Росохацьке», ТзОВ «Агропродукт-2», торгові заклади "«Теко"», торговий дім "«DOMINIK"» та інші.
 
== Видатні людиПерсоналії ==
 
З Росохача походять учасники «Росохацької групи», відзначені орденами: Володимир і Микола Мармуси, [[Степан Сапеляк]], Петро Винничук, Володимир Сеньків, Микола Слободян, Андрій Кравець, Микола Лисий, Петро Вітів<ref>[http://www.khpg.org/archive/index.php?r=1 Музей дисидентського руху]</ref>.
 
У Росохачі народилися:
У Росохачі народився громадський діяч, меценат О. Жарський, письменник [[Сапеляк Степан Євстахійович|Степан Сапеляк]], громадський діяч і господарник В. Кравець. З Росохача походять також багато священиків Української Греко - Католицької Церкви, а саме: отець - мітрат Іван Сеньків, отець Богдан Барицький, отець Володимир Зависляк, два брати Дутки - отець Володимир і отець Петро.
* громадський діяч, меценат О. Жарський,
 
* письменник [[Сапеляк Степан Євстахійович|Степан Сапеляк]],
* Батрин Павло Іванович ([[1 січня]] [[1945]])&nbsp;— [[господарник]], [[громадський діяч]]. Депутат [[Тернопільська обласна рада|Тернопільської обласної ради]] 3-го і 4-го скликань (від [[1998]]). Закінчив [[Снятинський сільсько-господарський технікум]] ([[1972]], [[Івано-Франківська область]]). Працював агрономом, бригадиром колгоспу в селі Росохач, завідувач відгод. пунктом у с. [[Нагірянка]], директор МП «Канрон». Від [[1994]]&nbsp;— голова правління аграрно-акціонерного господарства «Золота нива», згодом&nbsp;— директор однойменного ПАП (с. Шульганівка)<ref>О. Дацко. Батрин Павло Іванович // {{ТЕС1}}</ref>.
* громадський діяч і господарник В. Кравець
* священики УГКЦ: отець-мітрат Іван Сеньків, отець Богдан Барицький, отець Володимир Зависляк, два брати Дутки - отець Володимир і отець Петро.
* Батрин Павло Іванович ([[1 січня]] [[1945]])&nbsp;— [[господарник]], [[громадський діяч]]. Депутат [[Тернопільська обласна рада|Тернопільської обласної ради]] 3-го і 4-го скликань (від [[1998]]). Закінчив [[Снятинський сільсько-господарський технікум]] ([[1972]], [[Івано-Франківська область]]). Працював агрономом, бригадиром колгоспу в селі Росохач, завідувач відгод. пунктом у с. [[Нагірянка]], директор МП «Канрон». Від [[1994]]&nbsp;— голова правління аграрно-акціонерного господарства «Золота нива», згодом&nbsp;— директор однойменного ПАП (с. Шульганівка).<ref>''О. Дацко.'' Батрин Павло Іванович // {{ТЕС|1}}&nbsp;— С.&nbsp;89.</ref>
* військовик Денис Громовий&nbsp;— старший оператор гранатомета 3-го батальйону [[51-а механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]), загинув в АТО.<ref>[http://poglyad.te.ua/podii/pid-chas-zhorstokyh-bojiv-za-ilovajsk-zahynuv-denys-hromovyj-z-ternopilschyny/ Під час жорстоких боїв за Іловайськ загинув Денис Громовий з Тернопільщини // «Погляд», 2 вересня 2014]</ref>
 
== Примітки ==
 
{{reflist|1}}
 
== ЛітератураДжерела ==
{{Портал|Тернопільщина}}
* {{ТЕС3}}, ''Б. Мельничук, В. Черніховський.'' Росохач // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;198.
* {{SgKP|IX|761|Rosochacz (3)}}.— S. 761. {{ref-pl}}
 
{{Чортківський район}}
{{Населені пункти над Серетом, притокою Дністра}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Росохач_(Чортківський_район)