Чанак'я: відмінності між версіями

По закінченню навчання Чанак'я став навчати учнів у Таксілі, тогочасному індійському центрі знання. Це робило його, на перший погляд, далеким від подій в країні, але насправді він був здатним впливати на діяльність уряду. Учні вважали його ідеальним учителем, який міг надихнути своїм прикладом і дати знання. Вони також були готові захистити вчителя щохвилини. Двоє із них стали особистими шпигунами і збирали інформацію про ворогів. Таким чином Чанак'ї стало відомо про можливість іноземного вторгнення. [[Александр Македонський]] готував свої війська, щоб напасти на розрізнені та ослаблені частини Індії. Правитель [[Паталіпутра|Паталіпутри]] більше дбав про власні інтереси, ніж про інтереси країни. Тому Чанак'я залишає Таксілу і перебирається до столиці.<ref name="Chanakya-Historical Background">[http://www.hinduism.co.za/chanakya.htm Chanakya-Historical Background]</ref>

{{Цитата|«Тепер настав час покинути університет. Безславні правителі країни повинні бути вигнані з тим, зміцнити країну політично і економічно. Мій борг, насамперед, в тому, щоб врятувати країну від іноземних загарбників».<ref name="Chanakya-Historical Background">[http://www.hinduism.co.za/chanakya.htm Chanakya-Historical Background]</ref>}}

Паліпутра на той час була і дуже важливим політичним і стратегічним містом. Відомий китайський мандрівник [[Фа Сянь]], який відвідав місто в [[399]]&nbsp;р. до н.&nbsp;е. описав його як процвітаючу столицю, яка володіє багатими природними ресурсами. Коли Чанак'я з'явився в місті, де був знаний і шанований, до нього на раду були запрошені вченні з усієї країни для того, щоб висунути нові ідеї розвитку держави. Країна потребувала змін, тому що [[династія Нанда|Нанда]], правитель Паліпутри був жорстоким і ненаситним. Він завжди був зайнятий збором грошей, яких йому було мало і не думав про наслідки, встановивши податки на шкури, податок на деревину та навіть на камінь. Кошти, які йшли до царської казни були великими і використовувались для вдоволення особистих потреб царя, і це викликало невдоволення населення. Чанак'я в цих умовах формує благодійні організації для потреб бідних людей, пізніше очолює їх. Однією з функцій організації був розподіл коштів, які виділяла казна для благодійності, тому Чанак'ї доводилось часто зустрічатись із царем.<ref name="Chanakya-Historical Background">[http://www.hinduism.co.za/chanakya.htm Chanakya-Historical Background]</ref>

або благополуччя, але повинен спробувати знайти свою радість в радості своїх підданих».<ref name="Chanakya-Historical Background">[http://www.hinduism.co.za/chanakya.htm Chanakya-Historical Background]</ref>}}

Про те, що [[брахман]] Каутілья скинув панування [[династія Нанда|Нанди]] і звів [[Чандрагупта Маур'я|Чандрагупту]] на трон, а також про те, що Вішнугуптою (він же Чанак'я, або Каутілья) складено керівництво з політики для Царя Маур'ї згадується у різних літературних пам'ятках: в [[Вішнупурана|Вішнупурані]], в «[[Нітісарі]]» («Компендіум політики») [[Камандакі]], який вважав себе учнем Каутільії, ([[XV]]&nbsp;ст.), в «[[Нітівакьямріті]]» («Нектар з висловів з політики»), що належить перу джайнського автора Самадевасурі, сучасника царя Яшодхарі, в романі [[Дандін]]а (XVI&nbsp;ст.) «[[Даша кумарачаріта]]» («Пригоди десяти принців»), в «[[Катхасаріт Сагарі]]» («Океан з річок оповідань»), в «[[Мудраракшас]]і» («Печатка міністра Ракшаса»), драмі Вішакхадатті, в «[[Чанак'якатсі]]» («Розповіді про Чанак'ю»), написаному [[Равінартак]]ою, і в інших. З цього вченні роблять висновок, що Каутілья був першим міністром Чандрагупти і написав для нього керівництво з політики в період між 321 і 298&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.. Відносно самого Чандрагупти Маур'ї, який правив царством в ці роки, то це підтверджується і індійськими епіграфічних даними.<ref name="pseudology.org">[http://www.pseudology.org/artkhashastra/001.htm Артхашастра важнейший памятник индийской культуры].</ref>

У цей період детально розробляються різні методи взаємин між державами, способи ведення війни та мирних переговорів. Одними з найважливіших стають питання зовнішньої політики. «[[Артхашастра]]» обгрунтовує шість головних методів зовнішньої політики: мир, війну, вичікувальне становище, наступ, пошук засобів захисту і подвійна політика. Спеціальна увага приділяється діяльності послів, коло обов'язків яких було дуже широким. Поряд з дотриманням договорів і підтримкою престижу своєї держави Каутілья вважав обов'язком посла викликати суперечки союзників, здійснювати приховані переговори, таємне перевезення військ, діяти всілякими засобами. Докладно розроблялися методи боротьби з сусідами, які розглядалися звичайно як вороги. Говорячи про найбільш вигідну ситуацію для нападу, Каутілья радив брати до уваги фінансовий стан майбутнього супротивника і його взаємини з підданими: "Якщо піддані,&nbsp;— пише він,&nbsp;— порушено проти свого правителя, то вони можуть привести його до загибелі, навіть якщо він є могутнім. Тому варто виступати саме проти того правителя, чиї піддані відносяться до нього вороже ".<ref>[http://www. name="pseudology.org"/artkhashastra/001.htm Артхашастра важнейший памятник индийской культуры].</ref> <br/>

[[Категорія:Статті, що повинні бути ув всіхусіх Вікіпедіях]]