Організм: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон
TeoBot (обговорення | внесок)
виправлення помилки у назві за допомогою AWB
Рядок 38:
Найзагальніший їх поділ на [[ядерні]] і [[без'ядерні]].
 
Більшість організмів мають [[клітина|клітинну]] будову. Формуваня цілісного організму — процес, який складається з [[Диференціація клітин|диференціювання]] структур ([[клітина|клітин]], [[тканина|тканин]], [[Орган (анатомія)|органів]]) і [[функція (системи)|функцій]] та їх [[інтеграція|інтеграції]] як в [[онтогенез|онтогенезі]]і, так і в [[філогенез|філогенезі]]і.
 
==Значення терміну==
Термін "організм" ({{lang-el|ὀργανισμός}} – ''organismos'', з [[давньогрецька мова|давньогрецької]] ὄργανον – ''organon'', "інструмент, знаряддя, орган тіла"<ref>Див. [[Етимологічний словник української мови]] у 7 томах, том 4, К.: Наукова думка, 2003, с. 209, гасло «орган 1.». Пор. значення у грецькій мові: [http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Do%29%2Frganon ὄργανον], Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', on Perseus</ref>). Термін «організм» прямо пов'язаний з терміном «[[організація]]». Існує давня традиція визначення організму як створіння, що самоорганізується.<ref>[[Імануїл Кант]], Критика сили судження: §64.</ref>
 
Останнім часом велися широкі дискусії про те, як дати найкраще визначення організму<ref>{{Cite journal | volume = 58 | issue = s1 | pages = 19–31 | last = Dupré | first = J. | title = The polygenomic organism | journal = Sociological Review | year = 2010 }} {{Cite journal | issn = 0033-5770 | volume = 85 | issue = 4 | page = 447 | last = Folse 3rd | first = H. J. | coauthors = J. Roughgarden | title = What is an individual organism? A multilevel selection perspective. | journal = The Quarterly review of biology | year = 2010 }} {{Cite journal | volume = 32 | pages = 247–268 | last = Pradeu | first = T. | title = What is an organism? An immunological answer | journal = History and Philosophy of the Life Sciences | year = 2010 }} {{Cite journal | volume = 22 | issue = 4 | pages = 659–671 | last = Gardner | first = A. | coauthors = A. Grafen | title = Capturing the superorganism: a formal theory of group adaptation | journal = Journal of Evolutionary Biology | year = 2009 }} {{Cite book | publisher = Princeton University Press | isbn = 9780691050119 | last = Michod | first = R E | title = Darwinian dynamics: evolutionary transitions in fitness and individuality | year = 1999 }} {{Cite journal | volume = 364 | issue = 1533 | page = 3143 | last = Queller | first = D. C | coauthors = J. E Strassmann | title = Beyond society: the evolution of organismality | journal = Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences | year = 2009 | doi=10.1098/rstb.2009.0095 }} {{Cite journal | volume = 14 | issue = 4 | pages = 152–155 | last = Santelices | first = B. | title = How many kinds of individual are there? | journal = Trends in Ecology & Evolution | year = 1999 }} {{Cite journal | last = Wilson | first = R | title = The biological notion of individual | journal = Stanford Encyclopedia of Philosophy | year = 2007 }}</ref> і навіть про те, чи таке визначення взагалі є необхідним.<ref>{{Cite journal | volume = 83 | issue = 4 | pages = 621–627 | last = Pepper | first = J. W | coauthors = M. D Herron | title = Does biology need an organism concept? | journal = Biological Reviews | year = 2008 | pmid=18947335 | doi=10.1111/j.1469-185X.2008.00057.x }} {{Cite journal | pages = 301–311 | last = Wilson | first = J | title = Ontological butchery: organism concepts and biological generalizations | journal = Philosophy of Science | year = 2000 | jstor=188676 }}</ref> Деякі науковці<ref>{{Cite journal | volume = 30 | pages = 31–39 | last = Bateson | first = P. | title = The return of the whole organism | journal = Journal of Bioscience | year = 2005 }}</ref> висловили припущення, що категорія "організм", можливо, не зовсім адекватна для біології.<ref>Dawkins R. (1982) The Extended Phenotype. Oxford: Oxford University Press.</ref>
 
==Загальна будова організму==
Організми складаються переважно з води, органічних вуглецевих сполук й часто з мінеральних чи посилених мінералами оболонок і скелетів.
 
Усі організми ([[тварини]], [[рослини]], [[гриби]], [[найпростіші]], [[бактерії]], [[археї]]) складаються з [[клітина|клітин]] або мають [[синцитій]]ну структуру. Окремі клітини та їхня сукупність мають певну структуру та [[Компартментація|компартментацію]]. Клітини відділені одна від одної та від зовнішнього світу так званими біомембранами. Кожна клітина має генетичну інформацію щодо її росту та всіх життєвих процесів. В ході росту клітини диференціюються в різноманітні органи, що переймають на себе певні функції, важливі для всього організму.
 
==Хімічна будова організму==
Рядок 122:
| Поділ клітин
| [[Стовбурові клітини]] [[Кістковий мозок|кісткового мозку]].
[[Поділ клітин]] ([[розмноження]]) не є «метою» життя, а наслідком росту: з ростом клітини її поверхня відносно маси зменшується. Це зменшує можливість експорту ентропії<ref> Волькенштейн Михаил Владимирович, німецьке видання: Michail Wladimirowitsch Wolkenstein: Entropie und Information, 1986, ISBN 3-8171-1100-2 und ISBN 3-05-500628-3</ref> клітини. Поділ клітини знову збільшує поверхню, тож стає можливим експортувати більшу кількість ентропії.
| «Поділ клітин» є суто органічним терміном, тож тут не може бути жодних «неорганічних» паралелей.
|-----
Рядок 142:
==Класифікація==
{{main|Біологічна класифікація|Систематика|Таксономія}}
[[Файл:Biological_classification_ukBiological classification uk.svg|thumb|150px|right|Співвідношення основних таксономічних рангів]]
Усі живі організми на Землі поділяють на дві великі групи: [[неклітинне життя]] або [[афанобіонти]] та [[клітинне життя]].
 
Рядок 202:
 
[[Категорія:Організми|*]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути ув всіхусіх Вікіпедіях]]