Зоря: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
TeoBot (обговорення | внесок)
виправлення помилки у назві за допомогою AWB
Рядок 19:
В [[астрономія|астрономії]] застосовують особливу одиницю виміру відстані до зір — [[парсек]] (пк). Зоря, яка перебуває на відстані 1 пк, має паралакс рівний 1". Відповідно, 1 пк = 206 265 а.о. = 30 трлн км.
 
Поряд із парсеком застосовується ще одна особлива одиниця виміру відстані&nbsp;— [[світловий рік]]. Він дорівнює відстані, яку світло долає протягом року, тобто 9,46×10<sup>12</sup>км, або 0,307&nbsp;пк.
 
Найближчою до Сонця зіркою є [[Проксима|Проксима Центавра]]&nbsp;— [[червоний карлик]] 11-ї зоряної величини. Вона має паралакс 0,77", тобто відстань до неї становить 1,3&nbsp;пк<ref>{{SIMBAD link|Proxima|Проксіма в базі SIMBAD}}</ref> (40&nbsp;трлн&nbsp;км або 4,3&nbsp;св.роки).
Рядок 213:
Найвідоміші представники цього класу скупчень&nbsp;— [[Плеяди (зоряне скупчення)|Плеяди]] і [[Гіади (зоряне скупчення)|Гіади]], що розташовані в [[Телець (сузір'я)|сузір'ї Тільця]].
 
Розсіяні скупчення досить численні. Їх відомо більше, ніж [[кулясте скупчення|кулястих]]. Деякі з них розташовані неподалік від [[Сонце|Сонця]]&nbsp;— наприклад, до скупчення [[Гіади (зоряне скупчення)|Гіади]] близько 40 [[парсек|парсеків]]ів.
 
Розсіяні скупчення зазвичай складаються з декількох сотень або тисяч зір, хоча зустрічаються й групи більшої чисельності. Здебільшого до них входять масивні та яскраві зорі, а також [[змінні зорі|змінні]]. Розсіяні скупчення мають невелику масу. Їх гравітаційне поле не здатне утримувати компоненти разом тривалий час і вони поступово віддаляються одна від одної{{Джерело?}}.
Рядок 232:
==== Змінні зорі типу T Тельця ====
[[Файл:TTauriStarDrawing.jpg|thumb|right|Зірка типу T Тільця з навколозоряним диском.]]
Зорі типу T Тельця (T Tauri, T Tauri stars, TTS) — клас змінних зір, що отримали назву за своїм прототипом - [[Т Тельця]]. Зазвичай їх можна виявити поряд із [[молекулярна хмара|молекулярними хмарами]] та ідентифікувати за їх змінністю (вельми нерегулярною) в оптичному діапазоні та за [[хромосфера|хромосферною]] активністю.
 
Вважається, що зорі типу T Тельця є завершальною стадією еволюції протозір невеликої маси перед виходом їх на [[головна послідовність|головну послідовність]] [[діаграма Герцшпрунга—Рассела|діаграми Герцшпрунга—Рассела]].
 
Вони належать до [[спектральна класифікація зір|спектральних класів]] F, G, K, M і мають масу меншу двох сонячних. Період обертання від 1 до 12 днів. Температура їх поверхні така ж, як і в зір [[головна послідовність|головної послідовності]] тієї ж маси, але вони мають дещо більшу [[світність]], тому що їх радіус більший. Основним джерелом їх енергії є гравітаційне стиснення<ref>T Tauri Stars, Immo Appenzeller and Reinhard Mundt, 1989, Aston.Astrophys.Rev. 1, 291</ref>.
 
У спектрі зір типу T Тельця наявний [[літій]], який відсутній у спектрах [[Сонце|Сонця]] та інших зір [[головна послідовність|головної послідовності]], оскільки він спалюється у термоядерних реакціях за температури вище 2 500 000 K<ref>{{ref-en}} [http://arxiv.org/abs/astro-ph/0309284 An empirical criterion to classify T Tauri stars and substellar analogs using low-resolution optical spectroscopy] David Barrado y Navascues, 2003</ref>.
 
=== Головна послідовність ===
Рядок 252:
==== Білі карлики ====
{{Main|Білий карлик}}
Від переважної більшості зір, маса яких після скидання оболонки не перевищує [[межа Чандрасекара|межі Чандрасекара]] (≈1,4 [[маса Сонця|маси Сонця]]) через кілька десятків тисяч років, залишається дуже гаряче компактне ядро, яке називають [[білий карлик|білим карликом]]. Інші джерела термоядерної енергії для цих зір недоступні. Вони завершують свою еволюцію, поступово охолоджуються і стискаються, доки тиск [[вироджений газ|вироджених]] електронів не врівноважить [[гравітація|гравітацію]]. Їхня [[густина]] стає в мільйон разів більшою за густину води.
 
У зір масою більшою від [[межа Чандрасекара|межі Чандрасекара]] (понад 1,4 [[маса Сонця|маси Сонця]]) [[енергія Фермі]] електронів перевищує [[дефект маси]] ([[нейтрон]] - [[протон]]+[[електрон]]) і розпочинається об'єднання протонів з електронами у нейтрони, оскільки така конфігурація енергетично вигідніша. Тиск [[вироджений газ|виродженого електронного газу]], що залишається, не може стримати подальше стискання ядра і після вичерпання джерел термоядерної енергії відбувається колапс зорі. Наслідком є спалах [[наднова|наднової]] II типу.
Рядок 286:
* [http://www.nasa.gov/worldbook/star_worldbook.html Star, World Book @ NASA]
* [http://www.astro.uiuc.edu/~kaler/sow/sow.html Portraits of Stars and their Constellations]. University of Illinois
 
 
{{Зорі}}
Рядок 292 ⟶ 291:
[[Категорія:Антична міфологія]]
[[Категорія:Зорі|*]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути ув всіхусіх Вікіпедіях]]
 
{{Link FA|af}}