Світовий ринок: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 8:
В умовах поглиблення і розширення світогосподарських зв'язків товарні ринки втрачають національні і територіальні кордони, перетворюючись у світові товарні ринки, на які виступають торговці всіх країн. Серед безлічі товарних ринків виділяються великі групи сировинних, продовольчих товарів, машин і обладнання, інших готових виробів, а також ринки будівельних, туристських та інших [[Послуга|послуг]], [[валютний ринок|валютний]], [[Грошово-кредитний ринок|кредитний]], [[Фрахтування|фрахтовий]] та ін. Діяльність ринків регулюється міжнародними товарними угодами. На кожному товарному ринку складаються свої центри торгівлі, так звані «основні ринки», ціни яких визнаються базисними в торгівлі відповідними товарами. Існують особливі види ринків: [[товарна біржа|товарні біржі]], [[аукціон]]и, [[Тендер (конкурс)|торги]], [[Всесвітня виставка|міжнародні виставки]] і [[Ярмарок|ярмарк]]и. Нинішній стан світового ринку характеризується насамперед тим, що, з одного боку, знижується питома вага традиційної комерційної торгівлі, з іншого - наростає обсяг обміну [[технологія]]ми, обслуговуючими стійкі виробничо-технічні зв'язки.
==Закриті ринки==
Ринки закриті — сектор світових товарних ринків, де взаємодіють продавці і покупці, пов’язані різними формами некомерційних відносин: юридичною залежністю, системою пайової участі і фінансового контролю, угодами про спеціалізацію і кооперування, спеціальними торгово-економічними, валютно-кредитними, військово-політичними і специфічними договорами, що не мають суто комерційного характеру.
===Види закритих ринків===
*Перший вид - товарооборот всередині міжнародних монополій між їх підприємствами, розташованими в різних країнах. Товари тут рухаються по закритих фірмових каналах. Ціни на них носять розрахунковий або трансфертний характер. Їх формування відображає в основному цінову і фінансову політику монополій: встановлювати такі трансфертні ціни, які забезпечували б одержання максимального прибутку і не підривали б їх конкурентні позиції на відкритих ринках.
*Другий вид - торгівля між монополіями і дрібними та середніми аутсайдерами, що є їхніми субпідрядниками в рамках спеціалізації і кооперування виробництва. Формально незалежні, фактично вони залежать від монополій, і торгівля між ними і монополіями носить закритий характер, а ціни носять характер монопольних.
*Третій вид - торгівля всередині різних регіональних економічних об'єднань і між країнами - учасницями таких об'єднань і третіми країнами за спеціальними угодами. Такого типу ринки захищені від третіх країн митними і немитними бар'єрами. Ціни на цих ринках відносно стабільні і слабо відображають коливання ринкової кон'юнктури в цілому.
*Четвертий вид - за платіжними операціями в неконвертованій валюті, частково за довгостроковими контрактами, за товарообмінними і компенсаційними угодами, за програмами економічної і військової допомоги й іншим некомерційними спеціальними операціями, за кредитними угодами на фінансування експорту і т.д. На цьому ринку ціни є відносно стабільними і переглядаються в основному під впливом інфляції і залежно від змін курсів іноземних валют.
== Див. також ==
| |||