Джованна Раллі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
| }}
'''Джованна Раллі''',
== Біографія ==
Народилася [[2 січня]] (за іншими даними [[26 березня]]) [[1935]] року у [[Римі]], провінція [[Лаціо]], [[Італія]].
Дебютувала у кіно в семирічному віці — у фільмах [[Джорджо Біанчі]] «La maestrina» ([[1942]]) і [[Вітторіо Де Сіка]] «Діти дивляться на нас» ([[1943]]). У [[1950]] році зіграла епізодичну роль у драмі Альберто Латтуада і [[Федеріко Фелліні]] «Вогні вар'єте». Продовжувала грати другорядні ролі молоденьких дівчат у фільмах Луїджі Дзампа «Панове, у вагон» ([[1951]]), Альберто Латуада «Вовк» ([[1953]]), Альдо Фабріцціо, Джанні Франкіоліні та інших.
У [[1955]] році виконала роль Мафальди в екранізації
Популярність до актриси прийшла в 60-ті роки, Джованна Раллі стає однією з найпопулярніших кінодів на ціле десятиліття. Серед найкращих ролей Раллі — Есперо Білі у кінодрамі [[Роберто Росселіні]] «У Римі була ніч» ([[1960]]), фільм получив нагороду «Премія „Золоті ворота“» кінофестивалі у [[Сан-Франциско]]. Також знялася у фільмі Паоло Спінола «La fuga» ([[1964]]), фільм отримав нагороду "Премія «Срібна стрічка» у [[1966]] році. Найбільш помітними в ці роки стали ролі: Анна у трилері Енцо Кастеллані «Холодні очі страху» ([[1971]]), Еліди Катеначчо в антифашистській стрічці Етторе Скола «Ми так любили один одного» ([[1974]] року, «Премія „Срібна стрічка“», ([[1975]])). Після [[1977]] у Джованни Раллі була п'ятнадцятирічна перерва у кінокар'єрі. Лише на початку 80-х актриса на деякий час повернулася на великий екран у картині Луїджі Маньї «Arrivano i bersaglieri» ([[1980]]) і комедії [[Серджо Корбуччі]] «Під вечір» ([[1981]]).
З [[1991]] року Джованна Ралі відновила активну роботу у кіно і на телебаченні. З пізніх робіт виділяються роль Франки Малорні у фільмі Карло Ванзіна «Обід у неділю» ([[2003]]), що номінувався на «Премію „Срібна стрічка“».
| |||