Мідазолам: відмінності між версіями

Мідазолам — синтетичний лікарський засіб, що відноситься до [[транквілізатори|транквілізаторів]] з групи похідних [[бензодіазепін]]у. Механізм дії препарату полягає у взаємодії з [[бензодіазепін]]овими рецепторами в алостеричному центрі постсинаптичних рецепторів [[гамма-аміномасляна кислота|гамма-аміномасляної кислоти]], підвищенні чутливості [[ГАМК-рецептори|ГАМК-рецепторів]] до медіатора — [[гамма-аміномасляна кислота]], попереджує зворотнєзворотне захоплення [[гамма-аміномасляна кислота|гамма-аміномасляної кислоти]] і сприяє накопиченню її в синаптичній щілині, що приводить до гальмування міжнейронної передачі у головному та спинному мозку і обумовлює індукцію загального наркозу. Мідазолам має високу спорідненість з [[бензодіазепін]]овими рецепторами, що вдвічі перевищує аналогічну чутливість у [[діазепам]]у. Мідазолам має анксіолітичну, протисудомну, міорелаксуючу, снодійну та антеградну амнестичну дію. Препарат має малий латентний період (викликає засипання через 20 хвилин після перорального прийому) та не має ефекту післядії. Мідазолам підвищує ефективність ввідного наркозу. Мідазолам не має несприятливого впливу на репродуктивну здатність та не має тератогенних властивостей.