Зулу: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 15:
| SIL=zul
|}}
[[Файл:South Africa Zulu speakers proportion map.svg|міні|Поширення зулу в ПАР.]]
'''Зулу'''  — одна з мов [[банту]]. Розповсюджена у [[ПАР]], [[Зімбабве]] та [[Свазіленд]]і. Загальна кількість мовців (для яких мова зулу є першою та другою за вжитком) - — близько 16  млн людей. Має [[діалект]]и: ''ндебеле, к'вабе, лала'', та інші. Діалект ''ндебеле'' є у Зімбабве другою за значенням мовою міжетнічного спілкування (після мови [[шона]]).
 
За своєю будовою мова зулу - — це типовий представник мов банту. До [[фонологія|фонологічних]] особливостей відносяться: клацальні [[приголосний звук|приголосні]], імплозивний '''b''' (поряд із аспірованим '''bh'''), подзвінчений '''k''' (поряд із глухим '''k''' та аспірованим '''kh'''), латеральні фрикативні '''hl''', '''dl''', палаталізовані приголосні (що утворюються у пасивному [[стан (мовознавство)|стані]] [[дієслово|дієслова]] та у місцевому [[відмінок|відмінку]]): '''ph > sh, bh > j, b > tsh''' і таке інше. Мова зулу має тональний [[наголос]], за яким слова відрізняються у мінімальних парах.
'''Зулу''' — одна з мов [[банту]]. Розповсюджена у [[ПАР]], [[Зімбабве]] та [[Свазіленд]]і. Загальна кількість мовців (для яких мова зулу є першою та другою за вжитком) - близько 16 млн людей. Має [[діалект]]и: ''ндебеле, к'вабе, лала'', та інші. Діалект ''ндебеле'' є у Зімбабве другою за значенням мовою міжетнічного спілкування (після мови [[шона]]).
 
За своєю будовою мова зулу - це типовий представник мов банту. До [[фонологія|фонологічних]] особливостей відносяться: клацальні [[приголосний звук|приголосні]], імплозивний '''b''' (поряд із аспірованим '''bh'''), подзвінчений '''k''' (поряд із глухим '''k''' та аспірованим '''kh'''), латеральні фрикативні '''hl''', '''dl''', палаталізовані приголосні (що утворюються у пасивному [[стан (мовознавство)|стані]] [[дієслово|дієслова]] та у місцевому [[відмінок|відмінку]]): '''ph > sh, bh > j, b > tsh''' і таке інше. Мова зулу має тональний [[наголос]], за яким слова відрізняються у мінімальних парах.
 
[[Морфологія (лінгвістика)|Морфологія]] характеризується присутністю 15 іменних класів. Писемність була розроблена на основі [[латинка|латинки]] у другій половині XIX століття. [[Літературна мова]] встановлюється на кінець XIX століття. На зулу існує художня та публіцистична література, нею віщає радіо та телебачення, ведеться викладання у школі.