Чум: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Turzh (обговорення | внесок) |
Turzh (обговорення | внесок) |
||
Рядок 13:
Як форма житла чум поширений на величезній території від [[Кольський півострів|Кольського півострову]], Північного [[Поволжя]], Прикам'я, [[Урал]]у, майже по всьому [[Сибір]]у, включаючи його південні частини. Чум набув розповсюдження у доволі різних народів — [[угро-фінські народи|фіно-угорських]], [[тюрки|тюркських]], самоїдських, монгольських і тунгуських. Зокрема, чум побутує у північних [[саами|саамів]] і північних [[комі (народ)|комі]], [[ненці]]в, [[кети|кетів]], північних [[якути|якутів]], [[ороки|ороків]], [[евени|евенів]], [[нганасани|нганасанів]], [[тувинці|тувинців-тоджинців]] і [[алтайці]]в (найпівденніше, де його зафіксовано).
Взагалі чум — це фіно-угорське (комі) слово, зазвичай в інших народів це житло має свої національні назви, але назва ''чум'' усталилася літературі, в т.ч. і науковій, для називання загального типу такого житла. У сами́х фіно-угрів чум в якості житла зберігся лише у північних комі та саамів. Зокрема, у саамів чум є переносним літнім житлом і має назву '''кувакса''' (у східних російськийх саамів) або '''кота''' (у західних [[Скандинавія|скандинавських]] саамів). В угрофінських народів [[Поволжя]] чум доволі рано втратив значення житлового приміщення, перетоврившись на господарську підсобну будівлю. Так, в [[удмурти|удмуртів]], [[
Найдовше значення житлової споруди чум зберігав, а подеколи зберігає і досі в ненців, нганасанів, [[долгани|долганів]] тощо.
| |||