Арнульф II Фландрський: відмінності між версіями

'''Арну́льф (Арнуль) II Молодший''' ({{lang-fr|Arnoul II de Flandres}}, [[961]]/[[962]]—{{ДатаСмерті|30|3|987}}, похований в [[Гент]]і)  — [[граф Фландрії]] з [[965]], син графа Фландрії [[Бодуен III Фландрський|Бодуена III]] і Мехтільди Саксонської, доньки [[Герцог Саксонії|герцога Саксонії]] [[Герман (герцог Саксонії)|Германа II]]. Походив з [[Фландрський дім|Першого Фландрського дому]].

Коли Арнульф успадкував графство після смерті його діда [[Арнульф I Фландрський | Арнульфа I Фландрського]] у [[965]], він був ще малолітнім дитям. Його батько, [[Бодуен III Фландрській | Бодуен III]], помер раніше за нього, у [[962]], коли Арнульфу було не більше року. Арнульф I передав частину [[Пікардія | Пікардії]] королю [[Західно-Франкське королівство | Західно-Франкській державі]] [[Лотар (король Франції) | Лотарю]], щоб забезпечити право свого внука Арнульфа II на спадкоємність у Фландрії. Король Лотар також взяв на себе опіку неповнолітнього Арнульфа II. Ще до своєї смерті дід Арнульфа, Арнульф I, пообіцяв, що юний граф не контролюватиме фламандських дворян на шкоду їх інтересам.

У [[965]] [[Булонь (графство) | Булонь]], [[Гін (графство) | Гін]] і [[графство Сен-Поль | Сен-Поль]] були захоплені [[Графи де Понтьє | графом де Понтьє]]. З метою відвоювання цих земель Арнульф II звернувся за допомогою до [[Данці | датських]] [[Вікінги | вікінгів]]. За легендою, на чолі датських найманців стояли Кнут Гормссон, брат короля [[Харальд I (король Данії) | Харальда I]], і його двоюрідний брат Зігфрід Датчанин. Військова кампанія увінчалася успіхом. В якості подяки Арнульф віддав в дружини Зігфріду Датчанину свою сестру Ельструду Гентську і подарував йому в спадкове володіння графство Гін в якості [[Лен (земельне володіння) | лена]] Фландрії. Після цього графство стало залежним від Фландрії.

До того часу, коли в [[976]] Арнульф досяг повноліття, [[графство Фландрія]] втратило деякі південні території, придбані Арнульфом I. Арнульф II не зміг повернути владу над [[Остреван]] ом, [[Артуа] ], [[Понтьє]] і [[Ам'єн]] ом. Ще раніше король Лотар спробував скористатися малолітством Арнульфа і спробував захопити Фландрію, вдершись в неї. Король зміг захопити [[Теруан]], Сен-Поль, [[Дуе]] і [[Аррас]], але після втручання імператора [[Оттон I Великий | Оттона I]], покликаного стурбованим єпископом [[Єпископство Камбре | Камбре] ] і [[Єпископство Аррас | Арраса]], був змушений відступити і втратив захоплені землі, проте залишивши за собою безліч руйнувань. Також Лотар підпорядкував собі [[графство Понтьє]] і передав його [[Гуго Капет]] у. Графство Булонь було віддано в льон синові [[Адалульф (граф Булоні) | Адалульфа]], брата Арнульфа I і сина [[Бодуен II Фландрський | Бодуена II]], [[Арнульф II (граф Булоні) | Арнульфу]].

Після смерті короля [[Людовик V (король Франції) | Людовика V Лінивого]] граф Фландрії підтримав заколот проти Гуго Капета [[Герцог Нижньої Лотарингії | герцога Нижньої Лотарингії]] [[Карл I (герцог Нижньої Лотарингії) | Карла I]], [[Герцог Нижньої Лотарингії | герцога Нижньої Лотарингії]], який претендував на трон Франції. У відповідь Гуго Капет вторгся у Фландрію і осадив Лис і Аррас, змусивши графа бігти в [[Нормандія | Нормандію]]. Незабаром Гуго Капет зняв облогу. Довгий час вважалося, що цим графом був Арнульф, оскільки вважалося, що він помер в [[988]]. Однак зараз встановлено, що Арнульф помер [[30 березня]] [[987]], тобто раніше Людовика, який помер [[22 травня]] [[987]], тому ця звістка ніяк не може відноситися до нього .

Дружина (з бл. [[968]]): '''[[Сусанна Італійська|Сусанна (Розалія) Італійська]]''' (бл. [[945]]  — [[26 січня]] [[1003]]), донька [[Король Італії|короля Італії]] [[Беренгар II (король Італії)|Беренгара II Іврейського]]. Діти від цього шлюбу:

* '''[[Бодуен IV Фландрський|Бодуен IV]]''' (бл. [[980]]—[[30 травня]] [[1035]])  — [[граф Фландрії]] з [[988]].

* Флодоард. Анналы. // Рихер Реймский. История. / Пер. с лат., сост., коммент. и указ. А.  В.  Тарасовой ; отв. ред. И.  С.  Филиппов.  — М.: РОССПЭН, 1997.

* Пиренн А. Средневековые города Бельгии.  — СПб.: Издательская группа «Евразия», 2001.  — 512 с.  — 2000 экз.

* Édouard André Joseph Le Glay, Histoire des comtes de Flandre, 1843, p. 215

* [http://fmg.ac/Projects/MedLands/FLANDERS,%20HAINAUT.htm FLANDERS, COUNTS]

* http://www.webcitation.org/66Jzfk6Fd|archivedate=2012-03-21

* http://www.manfred-hiebl.de/mittelalter-genealogie/balduine/balduine_grafen_von_flandern/arnulf_2_graf_von_flandern_987.html

[[Категорія: Фландрській дім]]

[[Категорія: Графи Фландрії]]

[[Категорія:Фландрський дім]]

[[Категорія: Персоналії: Фландрія]]

[[Категорія: Правителі Європи X століття]]