Мадридський саміт НАТО 1997: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 17:
Головними темами обговорення під час [[саміт]]у стали: розширення [[Північноатлантичний альянс|Альянсу]], [[Трансформація НАТО|трансформація]] та відкритість блоку. Було оголошено про підтримку на першому етапі розширення трьох держав — [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]] та [[Угорщина|Угорщини]], які пізніше ([[1997]] року) стали повноправними членами військового об'єднання<ref>[http://www.nato.int/cps/uk/natolive/topics_49212.htm Розширення НАТО]</ref>. Не пройшли повз увагу глав держав та голів уряду питання, пов'язані зі співпрацею [[НАТО]] та країнами [[Середземномор'я]]<ref>[http://www.nato.int/docu/other/ukr/handbook/2001/pdf/061-098.pdf Політика відкритих дверей Альянсу. Середземноморський діалог]</ref>. Приділялась особлива увага стосункам з [[Єгипет|Єгиптом]], [[Ізраїль|Ізраїлем]], [[Мавританія|Мавританією]], [[Марокко]] та [[Туніс]]ом. На саміті було анонсоване рішення про створення у структурі міжнародного секретаріату групи середземноморського співробітництва ([[Середземноморський діалог]]), до складу якої увійшли радники зовнішньополітичних відомств країн-учасниць діалогу.
Також на саміті було підписано ''«Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО»''. Хартія стала основним політичним документом, який регулює відносини [[Україна|України]] з [[НАТО]]. Вона зафіксувала політичні зобов'язання сторін на найвищому рівні і визначила необхідність «розвивати відносини особливого і ефективного партнерства, яке сприятиме більшій стабільності і просуванню спільних демократичних цінностей у [[Центральна Європа|Центрально]]-[[Східна Європа|Східній Європі]]»<ref>Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору // Народна армія. — 1997. — 11 липня (№ 118). — С. 1, 3.</ref>.
Під час саміту були також розглянуті шляхи удосконалення заходів, які надають можливість участі всіх 44 країн-членів [[Рада євроатлантичного партнерства|Ради євроатлантичного партнерства]] в будівництві європейської безпеки.
| |||