Ордерік Віталій: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 3:
Ордерік був старшим сином французького священнослужителя Оделера з Орлеана, який перебрався до Англії, поступив на службу до графа Роджера Монтгомері і отримав від нього місце парафіяльного священика в одній з церков Шрусбері. У п'ятирічному віці Ордеріка направили в церковну школу Святих Петра і Павла в [[Шрусбер]]і, якою керував якийсь англосакс Сівард. Коли Ордеріку виповнилося одинадцять, він вступив послушником в нормандський монастир Святого Евруля, також перебував під патронатом графа Роджера. У монастирі йому дали нове ім'я - Віталій, на честь одного з воїнів Фіванського легіону. [[1093]] р. Ордерік Віталій став дияконом, [[1107]] р. - священиком. Іноді він покидав монастир: відомо, що Ордерік бував в Кройландському абатстві в [[Лінкольншир]]і, в [[Вустер]]і, Камбре ([[1105]]) і Клюні ([[1132]]).
Крім священицької роботи, з ранніх років Ордерік Віталій захопився літературою і протягом багатьох років присвячував значну частину свого часу роботі по листуванню книг в скрипторіях. Між [[1099]] і [[1122]] рр. йому доручили написати історію монастиря Святого Евруля. Робота Ордеріка, «
«Церковна історія» завершується [[1141]] і декількома зауваженнями про події [[1142]], причому Ордерік Віталій згадує у цих розділах, що сам він уже старий і хворий. Це дозволяє зробити висновок про смерть Ордеріка Віталія близько 1142.
== «Церковна історія» ==
«Церковна історія» Ордеріка Віталія складається з трьох розділів:
*Книги I і II, найменш цінні з історичної точки зору, розповідають про історію християнства з часів Ісуса Христа. Після [[855]] р. Ордерік Віталій обмежується списком римських пап, що завершуються Інокентієм I. Ймовірно, ці книги були написані вже після завершення основної роботи в [[1136]]-[[1141]] рр.
*Книги III - VI представляють собою центральну частину творіння Ордеріка Віталія - літопис монастиря Святого Евруля. Вони були написані, очевидно, в [[1123]]-[[1131]] рр. В Четвертої і П'ятої книгах містяться також розповіді про діяння Вільгельма Завойовника в Нормандії та Англії. Відносно подій до [[1067]] року ці оповідання являють собою виклад відомостей з «Історії норманів» Вільгельма Жюмьєжського і «Діянь Вільгельма» Вільгельма Пуатевінського. Особливе значення мають глави, що описують події [[1067]]-[[1071]] рр., Тобто перших років після нормандського завоювання Англії, які базуються на документах, що не дійшли до нашого часу заключних розділах «Діянь Вільгельма». Після [[1071]] Ордерік Віталій виступає вже як незалежний історик, однак по повноті інформації ці книги поступаються пізнішим томам «Церковної історії».
*Книги VII - XIII присвячені політичній історії сучасності, церковні питання в них відтіснені на другий план. Це найбільш цінна з історичної точки зору частина роботи Ордеріка Віталія. На початку автор коротко розповідає історію Франції в період правління Каролінгів і ранніх Капетингів, а потім переходить до докладного викладу подій після [[1082]] року. У цих книгах Ордерік приділяє чимало уваги Священній Римській імперії, папству, норманським державам в Південній Італії і Першому хрестовому походу, однак головний інтерес для автора представляє сучасна йому історія Нормандії та Англії. Глави, присвячені Роберту ІІІ, Вільгельму II Руфусу і Генріху I Боклерка, містять унікальний матеріал і являють собою найважливіше джерело інформації з історії англонормандської монархії кінця XI - початку XII століття. Свій літопис Ордерік Віталій доводить до [[1141]] р до ураження і полону короля [[Стефан]]а в битві при [[Лінкольн]]і.
Хоча виклад історії у Ордеріка Віталія достатньо погано організовано і рясніє несподіваними відступами, а сам автор іноді плутається у хронології, книга містить безліч безцінних деталей, які відсутні в роботах інших хроністів. Особливу цінність представляє освітлення Ордеріком звичаїв та ідей свого часу, його проникливі зауваження про загальні тенденції розвитку історії. Тому «Церковна історія» є одним з найважливіших джерел з історії Англії ранньо-нормандського періоду, а також найбільш повним зібранням даних з історії Нормандії XI - початку XII століття.
== Посилання ==
|