Вікіпедія

Кулик Іван Дмитрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Hjvfy (обговорення | внесок)
19 792 редагування
Немає опису редагування
Hjvfy (обговорення | внесок)
19 792 редагування
Немає опису редагування
Рядок 42:
| нагороди =
}}
'''Кулик Іван Дмитрович''' ([[псевдо]]: «Сірий») — (* [[1919]] , [[Донецька область|Донеччина]] — † 30 листопада або 1 грудня [[1951]], с. [[Малий Ключів]], [[Коломийський район]], [[Станіславська область|Станіславська]] (нині [[Івано-Франківська область]])) — колишній офіцер Червоної Армії, окружний провідник [[ОУН]] Коломийщини.
 
== Біографія ==
[[Файл:Г.Легкий,П.Мельник,І.Кулик,Д.Білінчук.gif |thumb|ліворуч|300пкс|[[Григорій Легкий-«Борис»|Г.Легкий-«Борис»]],[[Петро Мельник-«Хмара»|П.Мельник-«Хмара»]],[[Іван Кулик-«Сірий»|І.Кулик-«Сірий»]], [[Дмитро Білінчук-«Хмара»]]. ]]
Іван Кулик родом з [[Донецьк]]а або [[Донецька область|Донецької області]].
[[Файл:Група повстанців з ТВ-21 “Гуцульщина”.jpg|міні|праворуч|250пкс|Група повстанців з [[ТВ-21 «Гуцульщина»]]. Зліва направо: [[Данилюк Назарій Степанович|Назарій Данилюк]] («Перебийніс») (Буковина); сотник Іван Дмитрович Кулик («Сірий»); [[Скригунець Василь|Василь Скригунець]] («Гамалія»), командир сотні важких кулеметів «Черемош» (родом із села Стопчатів Косівського р-ну); сотник [[Мельник Петро Васильович|Петро Мельник]] ««Хмара»» (командир [[ТВ-21 «Гуцульщина»]]); [[ Харук Микола|Микола Харук]] («Вихор»), командир сотні ім. І. Богуна]]
Служив офіцером Червоної Армії, у званні старшого лейтенанта (за іншими даними, був капітаном). Потрапив у німецький полон.
Згідно з першою версією, з групою полонених утік з концтабору й дістався Карпат. Серед утікачів був член ОУН, який і привів полонених до повстанців у район Коломиї. За іншою версією, групу полонених, яку німці етапували в Райх, відбив підрозділ [[УПА]]. У тій групі був і Кулик. Це сталося орієнтовно восени 1943 року.
Рядок 59:
 
== Загибель ==
Восени [[1951]] року, агент МГБ, зрадник [[Тучак Роман|Роман Тучак]]- —«Кіров», видав інформацію про місцезнаходження провідника і при спробі захоплення він загинув – застрелився, не бажаючи здаватися в полон спецгрупі МГБ в селі [[Малий Ключів]], на [[Коломийський район|Коломийщині]].
 
1991 року, вже перебуваючи на смертному одрі, розбитий інсультом, розповідав агент МГБ-КГБ «Кіров», пенсіонер київського заводу “Арсенал”«Арсенал», житель Києва Роман Тучак, як це все відбувалось. Його розповідь опублікована у книжечці П. Підлетейчука «За усміх світанку».
 
== Вшанування пам'яті ==
Зиновій Сердюк присв'ятив вірша Кулику&nbsp;—«Сірому»<ref>[http://hatanm.org.ua/forum/index.php?topic=2082.30 Наша хата. УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ]</ref>:
 
СОТЕННИЙ «СІРИЙ»
 
Сотенний «Сірий».<br/>
Прізвище – Кулик.<br/>
І псевдо в нього скромне, а не браве.<br/>
Інтелігентний, мудрий чоловік,<br/>
І патріот, і майстер фотосправи.<br/>
З Донеччини.<br/>
Радянський офіцер.<br/>
В УПА – став патріотом України.<br/>
Багато знаємо про нього ми тепер.<br/>
Він у архіві на кількох світлинах.<br/>
В полоні був. Від голоду страждав.<br/>
Та визволили хлопці із неволі.<br/>
В УПА, як спец, пізніше викладав<br/>
Військову справу<br/>
в підстаршинській школі.<br/>
А потім вже сотенним славним став.<br/>
Ходив, як всі, усюди з автоматом.<br/>
Та де б зимою й літом не бував,<br/>
Не розлучався з фотоапаратом.<br/>
В роботі був той фотоапарат,<br/>
Коли були в Карпатах у поході,<br/>
Коли з людьми стрічались під час свят,<br/>
В час відпочинку на гірській природі.<br/>
Сім років мужній лицар воював<br/>
В лісах шешорських, на карпатських плаях.<br/>
Округи командиром потім став<br/>
У героїчнім коломийськім краї.<br/>
Своїм був у Карпатському краю.<br/>
І у важкім п’ятдесят першім<br/>
Як жертва зради підлої, в бою<br/>
Шлях свій повстанський<br/>
бойовий завершив.
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кулик_Іван_Дмитрович