Францішек Салезій Потоцький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Однофамільці|Потоцький}}
{{Особа
| ім'я = Францишек Салезій (Франц Салезій) Потоцький
| інші_імена = Франц Салезій
| місце_проживання =
| зображення = Franciszek Selazy Potocki.jpg
Рядок 42 ⟶ 44:
 
== Життєпис ==
Головна резиденція знаходилась в Кристинополі Белзького воєводства. В Кристинополі Франциск С. Потоцький фундував костел Бернардинів з кляштором, церкву оо. [[василіяни|Василіанів]] з монастирем, великий палац, перебудований з замку з двома дитинцями. Ф. С. Потоцький, одруживши найстаршу доньку з Франц. Ксаверієм Любомирським, інші дві — з Мнішовим[[Міхал Єжи Вандалін Мнішек|Міхалом Єжи Вандаліном Мнішеком]] та графом Фр. Ал. Брюлем, четверту доньку з подільським воєводичем [[Казимир Жевуський|Казимиром Жевуським]], отримав підтримку цих найвпливовіших родин.
 
Утримував в Кристинополі особисте військо з козаків. Відвідувачі замку мали право в'їзджати на перший дитинець, звідти від другої брами мусили з поваги до Ф. С. Потоцького йти пішки.
Рядок 48 ⟶ 50:
В Кристинопові придворний театр ставив балети та опери.
 
В Умані Потоцький утримував козацьку роту, в кількості від декілька сотень до декількох тисяч. Керував ними С. Ортинський, пізніше Рафаїл Деспот Младанович. За сприянням Потоцького [[:Умань]] в [[:1761]] отримала [[магдебурзьке право]] та дозвіл на проведення ярмарок.
 
== Кар'єра ==
Рядок 57 ⟶ 59:
1728-31 рр. був серед претендентів на руку останьої з роду Сенявських — [[Марія Софія Сенявська|Марії Зофії з Сенявських Денгофової]], з якою пізніше одружився [[Август Олександр Чарторийський]]. Ймовірно, з того часу виникла неприязнь між Потоцькими та прихильниками короля Чарторийськими і Понятовськими.
 
[[1732]] р. перейняв від [[стрийко|стрийка]] — [[белзький воєвода|белзького воєводи]] [[Станіслав ПотоцькийВладислав (белзький вожєвода)Потоцький|Станіслава Владислава Потоцького]] — маєтки на Україні: [[:Умань]], [[:Браїлів]], Торговицю, Могилів, [[:Тульчин]]; [[Грубешів]]ське староство.
 
Після смерти короля [[Август II Фрідріх|Авґуста ІІ]] (1733 р.) був послом на сейм від белзького воєводства. Стояв разом з усіма Потоцькими на стороні короля [[:Станіслав Лещинський|Станіслава Лещинського]] (1733-34), для його захисту пристав до [[:Дзіковська конфедерація|Діковської конфедерації]].
<br/>1748 року фундував при костелі в [[Настасів|Настасови]] резиденцію (кляштор) оо. єзуїтів (діяв до заборони діяльности ордену австрійцями).<ref>''Blaschke K.'' Kościoł parafialny p.w. Niepokalanego poczęcia Najświet. Panny Marii w Nastasowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il.— S. 262. ISBN 978-83-89273-71-0 s.261-273 {{langref-pl|}} s.262</ref>
<br/>[[3 серпня]] [[1750]]&nbsp;р. став кавалером [[Орден Білого Орла|Ордену Білого Орла]].