|
18 травня 1899 року комітет прозвітував про свою діяльність за рік роботи. Оголошено, що А. Попель працює над моделлю пам'ятника (1/3 величини), яка буде представлена громадськості для подальших дискусій. Також повідомлено, що станом на травень 1899 року зібрано 13 557 корон для спорудження пам'ятника.
На початку 1900 року розіслано звернення про допомогу до Львівської міської ради, [[Галицький сейм|Галицького сейму]], та Польського кола у [[Райхрат|Віденському парламенті]]. Ці звернення були успішними. Міська рада виділила 60 тисяч і ще 9800 корон на будівництво [[фундамент]]у, Галицький сейм надав субсидію в розмірі 20 тисяч корон. Ще кільканадцять тисяч зуміли зібрати товариства, організації, банківські установи та різні міста і повіти. ▼З архівних світлин і газетних статей випливає, що впродовж 1898-1900 років митець постійно допрацьовував форму монумента й невпинно працював над деталями: змінювалася позиція поета, предмет, який тримав Геній, постава ніг, кут повороту голови Міцкевича і навіть його зачіска.
[[Файл:Львів, пам. Міцкевичу (ноги крилатого генія).jpg|міні|праворуч|290пкс|Ноги крилатого генія]] ▼
З архівних світлин і газетних статей випливає, що впродовж 1898-1900 років митець постійно допрацьовував форму монумента й невпинно працював над деталями: змінювалася позиція поета, предмет, який тримав Геній, постава ніг, кут повороту голови Міцкевича і навіть його зачіска. 4 травня 1901 року Попель представив у своїй майстерні допрацьований взірець в 1/3 величини. Члени комітету висловили свої зауваження, але затвердили проект.
Комітет довгий час не міг дійти згоди щодо місця розташування пам'ятника. 18 травня 1901 року керівник міського управління будівництва, інженер Вінцент Равський, після узгодження з професором Гохберґером, висловив думку, що місце на Гельманських Валах невідповідне для побудови пам'ятника, бо «[[Полтва]] завадить поставити надійний фундамент». Равський однозначно пропонував ставити пам'ятник на площі Маріяцькій, однак більшість членів комітету відкинуло цей план, не беручи до уваги арґументи фахівця.
Tymczasem A. Popiel bardzo intensywnie dopracowywał model. W czasopismach z tamtych lat i w archiwach lwowskich są fotografie powstałych w latach 1898-1900 wersji projektów pomnika, które wykazują przebieg pracy twórczej artysty. A. Popiel kilka razy zmieniał pozycję figury geniusza względem figury Mickiewicza. Geniusz trzymał w ręku raz wieniec, raz lirę lub kitarę. Autor zmienił również model figury Mickiewicza, mianowicie fałdy jego płaszcza, obrót głowy, wyraz twarzy, ustawienie nóg, a nawet fryzurę. Popiel zaprojektował kilka kolejnych wersji cokołu i piedestału pomnika. Artysta proponował zwieńczenie kolumny kapitelem kolejno w stylu jońskim, korynckim i kompozytowym, by w 1901 roku powrócić do jońskiego. W końcu lipca 1899 roku przedstawił komitetowi model wzorowy. 8 stycznia 1900 roku komitet upoważnił swe prezydium "do zawarcia umowy z artystą A. Popielem o wykonanie modeli części figuralnych pomnika oraz do zawarcia umowy o budowę kolumny granitowej z tym przedsiębiorstwem, którego oferta pod względem jakości materiału, ceny i gwarancji dotrzymania terminów okaże się najodpowiedniejszą." 4 maja 1901 roku A. Popiel przedstawił w swej pracowni poprawiony projekt pomnika, wykonany w 1/3 wielkości. Członkowie komitetu poczynili ostatnie uwagi i zaaprobowali projekt. Otóż, "uchwalono zmienić tarczę herbową, proponowaną przez Popiela, na czteropolową (właściwy herb Polski) z herbem miasta Lwowa, pośrodku (póżniej tarczę herbową zmieniono raz jeszcze, już bez herbu Lwowa). Przyjęto projekt świecznika, wieńczącego kolumnę i drobne zmiany w jej rysunku oraz w samej postaci Mickiewicza. Postanowiono nie krępować pomysłów artysty, przeciwnie, pozostawiono mu wolność czynienia dalszych drobnych zmian przy ostatecznym wykończeniu modeli pomnika."
W 1904 M. Rolle pisał: "Z rzadko spotykaną gotowością i skromnością czynił on (A. Popiel) zadość wszelkim prośbom i wskazówkom, choć przyczyniały mu one niejednokrotnie wiele pracy, zwiększając w dodatku koszta artysty z uwzględnieniem pewnych zmian. Dzięki tym wyjątkowym zaletom twórcy pomnika obeszło się bez najmniejszych nieporozumień."
Tymczasem w łonie komitetu nie było jedności w sprawie miejsca usytuowania pomnika. 18 maja 1901 roku kierownik miejskiego urzędu budowlanego, inż. Wincenty Rawski, po porozumieniu z prof. Julianem Hochbergerem, wyraził opinię, że miejsce na Wałach Hetmańskich jest dla budowy pomnika nieodpowiednie, że "Pełtew stanie na przeszkodzie" tym zamiarom i że nie uda się podołać problemom z położeniem w tym miejscu fundamentów." W. Rawski jednoznacznie proponował budować pomnik na Placu Mariackim. Jednak większość członków komitetu odrzuciła jego plan, nie biorąc pod uwagę argumentów tak znanego we Lwowie fachowca. 24 maja 1901 roku "przeszło godzinę badano szczegółowo rozmaite proponowane miejsca, a w naradach gorący udział brali J.E. pan namiestnik Leon hr. Piniński, prezydent miasta, wiceprezydent Sądu Wyższego Dylewski, liczny zastęp radnych i członków komitetu." Nie zważając na głosy fachowców, uchwalono postawić kolumnę Mickiewicza u wylotu Wałów Hetmańskich - w przeciwległej linii od teatru miejskiego, w miejscu, gdzie dziś mieści się klomb kwiatowy, okolony żelaznym koszem." Postanowienie komitetu skierowano do Rady Miejskiej: "Komitet uprasza Radę Miasta, by zezwoliła, aby na rachunek komitetu właściwy departament zajął się we własnym zarządzie założeniem fundamentów i budową rusztowania, przy czym zauważa, iż jest rzeczą konieczną, aby fundament założono jeszcze w roku bieżącym." Jednak, sprawdziły się najgorsze obawy inżyniera W. Rawskiego. Podczas prac przygotowawczych pod fundamenty koryto rzeki zawaliło się, a sama rzeka wylała wprost na Wały Hetmańskie. Dopiero w połowie 1903 roku komitet zgodził się na budowę pomnika na Placu Mariackim. Przy tym nie brakowało głosów krytycznych. Na przykład, J. Makarewicz twierdził: "Plac Mariacki wcale nie jest odpowiedni na pomnik; duże kamienice będą gniotły kolumnę, Wały Hetmańskie odpowiedniejsze także ze względów estetycznych, pomnik tam nabierze wyniosłości."
-->
▲На початку 1900 року розіслано звернення про допомогу до Львівської міської ради, [[Галицький сейм|Галицького сейму]], та Польського кола у [[Райхрат|Віденському парламенті]]. Ці звернення були успішними. Міська рада виділила 60 тисяч і ще 9800 корон на будівництво [[фундамент]]у, Галицький сейм надав субсидію в розмірі 20 тисяч корон. Ще кільканадцять тисяч зуміли зібрати товариства, організації, банківські установи та різні міста і повіти.
▲[[Файл:Львів, пам. Міцкевичу (ноги крилатого генія).jpg|міні|праворуч|290пкс|Ноги крилатого генія]]
== Цікавинка ==
Якщо від тильного боку пам'ятника відійти на кілька метрів у східному напрямку (в бік початку вулиці [[Вулиця Валова (Львів)|Валової]]), то можна побачити кумедну деталь пам'ятника — «босі ноги крилатого генія» (див. фото). Невідомо, чи ця жартівлива цікавинка була задумана автором пам'ятника, чи ні, але вона пом'якшує строгість та велич цілої композиції. Можливо, саме завдяки цьому для львів'ян, з їхньою особливою вдачею та менталітетом, Міцкевич завжди був «своїм».
|
