Метонімія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Метонімія''' ({{lang-el|μετωνυμία}} — перейменування) — це [[слово]], значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Наприклад, такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр». Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо на увазі те, що аплодував не театр, а глядачі, які в ньому знаходилися. При цьому поняття «театр» і «глядачі» перебувають у тісному взаємозв'язку, виступаючи як близькі за самою своєю природою, реально, а не умовно, як це має місце в [[Метафора|метафорі]].
Метонімія часто ототожнюється з метафорою, або розглядається як її різновид. Арістотель не виокремлював метонімії з метафори. Як окремий [[троп]] метонімію вперше використав римський оратор І століття нашої ери [[Квінтіліан]]. На відміну від метафори, метонімічне зіставлення предметів відбувається не за ознакою їхньої подібності, а за ознакою їхньої суміжності, тобто належності їх до одного кола явищ, до понять одного порядку, пов'язаних часовими, просторовими, причинно-наслідковими та іншими відношеннями. Метонімія широко використовується у віршованому та прозаїчному мовленні як місткий зображувально-виражальний засіб.
Рядок 14:
== Джерело ==
* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю.
{{Стилістичні фігури}}
| |||