Станіслав Сломовський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
щось не те - вже другий раз ставлю:)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3:
 
== Коротка біографія ==
Народився в незаможній сімї у Великопольщі, син Вінцентія (†10 жовтня 1556)&nbsp;— дідича[[дідич]]а Чехова&nbsp;— та його дружини Анни Старчиновської. Споріднений з краківським біскупом Пйотром Томіцьким, перебував в молодості на його дворі. Його братанок Ян був сервітором П. Томіцького (1530). 16 травня 1525 року разом з братанком [[Анджей Кжицький|Анджея Кшицького]] Яном записався до Краківського унівеситету. 25 січня 1526 року посів канонію Щитніцьку в Краківській катедральній капітулі (в лютому 1540 подав у відставку, 2 жовтня 1549 року поновився). З 1530-х мав тісні звязки з сестринцем А. Кшицького [[Анджей Зебжидовський|Анджеєм Зебжидовським]], став його секретарем, по смерті&nbsp;— виконавцем [[заповіт]]у. 14 лютого 1560 став [[суфраган]]ом краківським. Наприкінці березня 1565 року король пизначив арцибіскупом львівським, тоді звернувся до кардинала С. Гоз'юша про підтримку Римської курії. Її отримав від [[нунцій|нунція]] Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Комендоне. [[Булла|Буллою]] від 7 жовтня 1565 Папа Павло IV затвердив призначення короля. 7 грудня 1565 року відбулась урочиста церемонія входження на посаду («інґрес»), від капітули його вітав Пйотр Скарґа. Григорій Чуй написав «ґратуляцію». Під час церемонії «інґресу» міська громада Львова подарувала йому срібний позолочений келих («пугар»), за який майстру-золотарю Гієроніму заплатили 54 злотих.<ref>[[Владислав Лозинський|Лозінський Владислав]]. [http://www.polona.pl/item/222670/32/ ''Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach: 1384-1640''].— Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1889.— 109 s.— S. 56. {{ref-pl}}</ref>

В 1567 році був одним з комісарів короля при передачі Стрийського староства молодому [[Миколай Сенявський (військовик)|Миколаю Сенявському]]. За його сприяння було встановлено новий великий [[вівтар]] у [[Латинський кафедральний собор (Львів)|латинській катедрі]] Львова, сприяв реставрації резиденцій у Львові, [[Дунаїв|Дунаєві]]. Мав добрі стосунки з Львівською капітулою РКЦ.
 
У вересні 1568 року отримав право «доживоття» на села [[Оброшине]], Оленчиці Львівського староства. Брав участь в [[сеймик]]ах шляхти [[Руське воєводство|Руського воєводства]]. Як [[ординарій]] Львівської архидієцезії сприяв покращенню її майнового стану (в судах добився повернення втрачених попередниками джерел доходів).